|
Автор: Валентина Леушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-03-27 13:14:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
МУДРИЙ ДІДУСЬ
Живе давно у серці спогад,
Здається, років сто живе...
Лиш хочу дати йому спокій,
В минуле він мене зове.
Яке давно промчало мимо,
Та все-таки в житті було,
Зненацька душу зачепило,
Думками в літо повело...
Посеред саду стіл накритий,
Лежить достиглий виноград,
Духм'яний персик соковитий,
Приніс дари Господні сад.
Сидить дідусь в якійсь задумі
Підперши стомлене чоло,
Занадто дід наш був розумний,
Мудрець він був на все село.
Несли до нього люди болі,
Гіркі сраждання і жалі,
Тоді породжених війною
Біди хватало на землі...
Уважно кожного він слухав,
Потому мовчки міркував,
Давав поради надто слушні,
Гостей плодами пригощав.
Тому народу йшло багато,
Нікому він не відмовляв,
Для нього це було за свято,
Гостей дід з радістю стрічав.
История cоздания стихотворения:
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
У меня выступают слезы от
ваших строк. Спасибо! Вы очищает душу!!! |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 05:58:31 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |