|
Автор: Валентина Леушина
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-04-28 10:44:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ДОВГООЧІКУВАНА ЗУСТРІЧ
Ти чекала на мене в кав'ярні,
І була чомусь дуже сумна.
Виглядала усе ж бездоганно,
Жінка витончена, чарівна.
Простягла свою руку назустріч,
Я до неї вустами припав.
Ми не бачились цілу вже вічність,
Я і досі тебе ще кохав...
Ми замовили чорної кави,
Смакували умовно її.
На цю зустріч ми ледь дочекались,
Тільки очі я бачу сумні.
Стукіт серця твого відчуваю,
Є для цього багато підстав.
Красивішої жінки не знаю
І ніколи в житті не стрічав...
История cоздания стихотворения:
Ну і як? Вистачило часу, щоб не вмерти? Дякую, насмішили! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:34:20 |
Мої щирі вітання, вашій донечці-красуні, щастя і довголіття бажаю! І вас з дружиною вітаю, адже без вас не було б такої донечки! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:32:51 |
Уважаемый Михаил, я с Вами не согласен, что в ней нет дивной красоты. Дивная красота - это как раз и есть доброта, скромность и безоружность. Пусть будет счастлива Ваша дочь. А это добавит Вам здоровья и вдохновения. Спасибо за красивое и искреннее стихотворение. |
Рецензия от: Лысевич Сергей 2024-03-28 17:57:18 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |