Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.

Автор: Валентина Леушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-06-09 13:33:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДОВГООЧІКУВАНА ЗУСТРІЧ

Жалила так нестерпно кропива,
Вогнем пекли украй роспухлі ноги,
Немов стискали серце жорнова,
Вже тінь його виднілась край дороги.
Все тіло наливалося свинцем,
І стало навіть зовсім  неслухняне,
В цю мить хотіла стати вітерцем,
Пошвидше зазирнути в очі Вані.
Тому, що його пестила з дитинства,
Втішалась першим крокам і словам,
Пізнала справжнє щастя материнства,
Ділила радість з сумом пополам.
Чим ближче син до неї наближався,
Тим більше наростав у неньки страх.
Знайомий образ сина показався,
Він щось важке тримав в своїх руках.
Матусина душа була в тривозі,
Адже за мить синочка обніме.
На цій роками стоптаній дорозі
Цю радість вже ніхто не відніме.
Помітила, що син почав кульгати,
Та що це з ним, ніяк не добере?
Нутром все відчуває справжня мати,
Весь біль його на себе забере.
Зустрілись найрідніші в світі люди,
Сльозам матуся воленьку дала.
Здіймалися від радощів всі груди,
Нарешті сина мати обняла...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 416

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Анатолий Уминский

Святая материнская любовь.
Спасибо, Валентина.

2017-06-15 16:28:10

Валентина Леушина

Спасибо большое Вам, Анатолий!

2017-06-15 22:16:52

Тетяна Лавинюкова

Добре, Валюшо, що син таки дійшов, вони зустрілися. А то вже так тривожно було... І все ж що він тримав у руках? Так і не дізналися...

2017-06-13 13:45:10

Валентина Леушина

Я цей вірш не закінчила, Танюшо, бо син прийшов додому без обох ніг... просто не хотіла, щоб він трагічно закінчився. А тримав він, милиці.:. Він тільки в чорновиках закінчений.

2017-06-13 14:52:33

Тетяна Лавинюкова

Он воно що... Ні, я би не хотіла такого закінчення. Хоча у житті, на жаль, стільки горя приносить війна. Я і так переживала, тому що відчувалося щось лихе. Зраділа, коли дочитала...

2017-06-13 14:55:34

Яна Яна

Вiрш прекрасно передаэ вiдчуття - i тревогу, i радiсть...

2017-06-11 23:09:10

Валентина Леушина

Щиро дякую, Яночко!

2017-06-12 08:51:35

Гром Слобожанський

Так. Материнське серце - чутливе. Гарний зворушливий вірш. А тема - події сьогодення, очикування синів з війни, якщо я не помиляюсь. Схоже.

2017-06-09 14:54:22

Валентина Леушина

Дякую! Так, Громе, саме очікування з війни синів, примушує страждати матерів.

2017-06-09 16:17:58

Гром Слобожанський

2017-06-10 08:41:28

Дефонтер

Українською правильно "Довгоочікувана". Валю! Що то за "І я'кійсь рухи..." - ? Та порівняти наголоси у "паралельних" рядках =кропива'= та =дити'нства= - ? Далі не читав...
Дефонтер

2017-06-09 14:47:28

Валентина Леушина

Дякую друже, подумаю!

2017-06-09 16:16:45

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений