|
Автор: Валентина Леушина
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-07-18 14:43:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
КАЛИНОНЬКА
Попрошу тебе, як друга, мій всесильний вітре,
Не ламай калини в лузі, ніжні її віти.
Бо від болю заридає зламана калина,
Так як плаче від образи молода дівчина.
А ті сльози в калиноньки гіркі полинові,
Не розпустить свої віти пишнії шовкові.
Ти зруйнуєш її вроду осипавши квіти,
Як же буде із миленьким вона говорити?
Ти і сам чудово знаєш, знають всі в окрузі,
Що давно калина з кленом більше, аніж друзі.
Вона цвітом білосніжним його зчарувала,
І щороку свої віти ніжні простягала.
Супокою тобі й шани від того не буде,
Як гармонію порушиш, кохання загубиш.
Хай радіє калинонька кожну весну ранню.
Тільки раз дано пізнати шалене кохання.
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |