Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.

Автор: Валентина Леушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-11-06 21:20:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ТИ САМ У ЛІТО ВІДЛЕТІВ, МЕНІ ЗАЛИШИВ ОСІНЬ

ТИ САМ У ЛІТО ВІДЛЕТІВ, МЕНІ ЗАЛИШИВ ОСІНЬ


Ти сам у літо відлетів, мені залишив осінь,
Жалоба рветься у душі та спокою не просить.
Мене не вабить, не чарує вже осені краса,
Постійно вдаль безмежну кличуть блакитні небеса...

Чому мені не снишся ти, питаю я щодня?
Крилату білу птаху ту виглядаю здаля.
Але вона все не зове, пора не надійшла,
Німа глибока тиша лиш в тумані залягла.

Без тебе все страждаю я, бо рана ще жива,
Плету тепер на самоті журливі кружева.
Струна життя ввірвалася, згоріла, як свіча,
Остання постать дорога стоїть в моїх очах.

Як жити далі маю я, бракує моїх сил,
Кричить, вола душа моя, зник до життя посил.
Давно зів'яли квіти всі, зітліли пелюстки,
Світ помарнів, здичавів весь, якимсь він став чужим.

До того ж світ, душа моя, зробився вкрай жорстоким,
Та загубилась в ньому я, билинка одинока...
Настане час і я прийду у світ той ще не знаний,
Де почуттям немає меж, я впевнена, коханий.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 271

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Зоя Мартыняк

Какой надрыв души, крик покинутой половинки сердца! как страшно и одиноко стало в доме твоём... как успокоить истерзанную душу...
Печаль и боль ... остались только воспоминания. А жизнь продолжается,
жизнь, потерявшая смысл...
Валечка, прими мои сочувствия...
Царство Небесное, ушедшим в Мир иной...

2017-12-13 20:44:29

Валентина Леушина

Спасибо, Зоя. Это посвящение поей подруге.

2017-12-14 08:22:02

Зоя Мартыняк

ПРОБАЧ...

2017-12-14 13:44:59

Валентина Леушина

Нічого сташного, Зоя.

2017-12-14 14:41:23

ЛИМ

Сумно...

2017-11-06 23:13:37

Валентина Леушина

Так, втрата, це завжди горе. Дякую.

2017-11-07 09:06:38

ЛИМ

2017-11-07 17:07:48

Василина

Крик души! Держитесь, Валюша!

2017-11-06 23:01:55

Валентина Леушина

Сеасибо, это моей подруге посвящение.

2017-11-07 09:06:03

Василина

2017-11-07 09:16:55

Дефонтер

Валю! Абсолютно довільний розмір рядків, не наданий ритмічний малюнок... Таку оповідь я не вмію сприймати належним чином.
Дефонтер

2017-11-06 22:37:10

Валентина Леушина

:

2017-11-07 09:05:01

Михаил Крупенькин

Тяжело терять близких, но надо жить... Счастья Вам!

2017-11-06 22:36:39

Валентина Леушина

Спасибо, Михаил!

2017-11-07 09:04:46

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений