Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.

Автор: Валентина Леушина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-12-11 19:29:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЧОТИРИ ВРАЗ СІМ'Ї ОСИРОТІЛИ

ЧОТИРИ ВРАЗ СІМ'Ї ОСИРОТІЛИ


Чотири враз сім'ї осиротіли,
В родинах горе, невгамовний біль.
Батьки за ніч завчасно постаріли,
З'явилась в косах рання заметіль...

Налилося свинцем раптово небо,
Криваві краплі падали на сніг.
Не кидайте, синочки нас, не треба,
Волав услід загиблим білий світ...

В безмежності простори відлітали
Скалічені війною юнаки.
Їм Ангели тихесенько співали,
Від крику захлиналися батьки.

Їх душі направлялися до раю,
В самому пеклі вже вони були...
Герої України - не вмирають,
Вони із нами поруч на вікИ!

Допоки наша рідна Україна
Втрачатиме в боях своїх синів?..
Чому не спрацювала протисила,
Щоб захистити їх від ворогів?..

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 223

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.

Михайло Вечера

В косах з'явилась рання заметіль...

Валюша, вибачь, що знов влізаю може не куди слід, але мені здається, що наголос у слові "косах" трохи іншій. Краще цю стрічку викласти таким чином: "З*явилась в косах рання заметіль

Дуже гарний і... болючий вірш. Красно дякую.
.

2017-12-16 12:58:11

Валентина Леушина

Щиро дякую, друже! Можна і твій варіант.

2017-12-16 18:19:53

Зоя Мартыняк

Сколько горя, печали, крика души матерей погибших сыночков...
Ради кого? чего? РАДИ ТЕХ УРОДОВ, которые НЕ ХОТЯТ прекращать
гибель украинских мальчишек и отцов, ради жирных задниц, кот. не хотят
и не будут вооружать, обувать-одевать-кормить должным образом наших
воинов?! Ужассссс и безысходность... опускаются руки...
Очень сильное стихотв. ,Валечка! И печальное... Спасибо!

2017-12-13 20:23:50

Валентина Леушина

2017-12-14 08:24:47

Сенилга

Вони і є наша протисила, єдина...

2017-12-13 19:25:24

Валентина Леушина

Істинно так!

2017-12-14 08:24:31

Юрий Роновский

Валечка!Очень трогательное, очень грустное стихотворение...А почему не сработала протисила? Потому, что врагов много внутри Украины, они ничем не лучше, если можно эту категорию применить для сравнения, внешних...Увы...)))

2017-12-12 18:57:34

Валентина Леушина

2017-12-12 20:10:58

Лариса Гараган

Як це боляче! І доки?
Спасибі, Валюшо!

2017-12-12 18:53:04

Валентина Леушина

Щякую люба!

2017-12-12 20:10:32

Лариса Гараган

2017-12-12 20:11:42

Удав Большой

...без слов...
С уважением,Удав.

2017-12-11 20:36:47

Валентина Леушина

2017-12-11 21:11:27

Василина

Спасибо, Валюша!

2017-12-11 19:55:09

Василина

2017-12-11 19:55:45

Валентина Леушина

:

2017-12-11 19:59:06

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений