Автор: Валентина Леушина
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-12-30 16:30:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПОВЕРНУЛИСЬ...ТА НЕ ВСІ

ПОВЕРНУЛИСЬ... ТА НЕ ВСІ


Нарешті вони повернулись,
Це радість безмежна крізь сльози.
В застінках нестерпних сиділи,
Знущання стерпівши й погрози.
На них зачекались родини,
Які у тривозі роками
Постійно за рідних молились,
Вони їм надію давали.
Ковтнувши солодкої волі
Сини повернулись додому,
Вони не забудуть ніколи,
Принижень роки, як судому.
Дай, Боже, їм сили й терпіння
Все витримати, не зламатись,
Зростити нове покоління
Для них гідним прикладом стати!
А скільки лишилось в застінках,
В підвалах сирих і холодних,
Надії теплиться іскринка,
Вони досить мужні й хоробрі.
Благатимем, Господа, слізно
За тих, хто лишився в полоні,
Вони захищали Вітчизну,
Натомісь, забрали в них волю.

История cоздания стихотворения: