Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.

Автор: Валентина Леушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-06 20:51:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

МАТУСИНА ДОРОГА

                    МАТУСИНА ДОРОГА


Все поспішала у село здалека,
Де щастя іще змолоду знайшла.
Бувало прилітав сюди лелека,
У вузлику діток на ганок клав...

По одному батьки знайшли їх трійко,
Дві дівчинки й одне таки хлоп'я.
У пам'яті залишились задвірки,
Де мекало прив'язане теля.

Гніздечко своє з милим будували,
Щоб діточкам в нім затишно було.
На двох одну з ним радість пожинали,
Коли щовесни квітло все село.

Він віддавав всього себе на фермі,
Її манив до себе сільський лан.
Які ж то були спогади приємні,
Де промінь сонця лагідний стрічав.

Зросли у тій хатині лелечата,
У світ широкий згодом подались.
Злітались кожне літо онучата,
Барвінком синім долі поплелись...


Стежки давним-давно позаростали,
На неї надто милий зачекавсь...
Скінчились врешті болі і печалі,
До Бога на спочинок відійшла...
Вела на край села її дорога,
По ній не раз бувало вона йшла,
Колись тяглась до отчого порога,
Тепер матусю в цвинтар повела...
Студило душу, запікали сльози,
Сира земля у надра прийняла,
Хоч лютували, злилися морози,
Матуся вічний спокій тут знайшла...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 170

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.

Пилипенко Сергей Андреевич

К таким стихам не могу остаться равнодушным.
Спасибо Вам Большое!

2018-02-22 12:03:24

Валентина Леушина

Спасибо Вам большое, что зашли!

2018-02-22 14:18:09

Юрий Тригубенко

Зворушлива розповідь про маму завжди торкається кожного серця! От і цей гарний вірш теж!
Валю, проте, мені здається, що працювати на наших колгоспних ланах не така вже радість була. Сам я людина міська, а й я теж працював на ланах, бо нас ганяли обкоми Партії та райкоми, примусово, із міста до підшефних колгоспів та радгоспів. І кукурудзу збирати, і моркву, і капусту, і помідори й огірки, а ще косити сіно та збирати його та солому. І багато всього іншого. І бачив, як місцеві жінки годинами стояли у полі, сапаючи, чи скрючившись, лицем до землі. І нам було важко. Бо ще й норму встановлювали нам. І тим сільським жінкам було не до радощів. А техніка, як завжди, була поламана. І, замість того, щоб її ремонтувати, ганяли людей на поле, стояти рачки. А ще й було, що поїздом везли нас до сусідньої області на пару місяців, кукурудзу руками збирати! Не до віршів було та пісень!

2018-02-16 06:29:09

Валентина Леушина

Сільська праця занадто виснажлива, Юрію! Я теж більше, як 20років сапала буряки в підшефному колгоспі, це ми так допомагали колгоспникам, знаю що це за праця. Але сапали ми з піснею. І чули, як сільські жінки сапали співаючи, це неймовірний був спів, саме такий, який записував наш
земляк Порфирій Демуцький. Я все життя співаю українські народні пісні на сцені. Дякую Вам за відгук, шановний!

2018-02-16 09:36:16

артемия

Очень трогательно и трепетно о маме, о семье. Тепла и благополучия, Валентина!

2018-02-13 21:56:06

Валентина Леушина

2018-02-14 19:53:18

артемия

Любви и вдохновения, Валентина!

2018-02-14 20:15:09

Валентина Леушина

Спасибо!

2018-02-15 18:03:53

Юлия Щербатюк

Дуже гарне, світле, зворушливе присвячення, Валечко! Довга пам'ять Вашій матусі!

2018-02-13 21:50:09

Валентина Леушина

Щиро дякую, Юличка!

2018-02-13 21:51:58

Гаюсе

Такое душевное и с большой любовью написано стихотворение.Светлая ей память.
Валюша,оченьтрогательно.

2018-02-12 21:55:30

Валентина Леушина

Спасибо Вам милая, Галина!

2018-02-13 21:49:57

Гаюсе

2018-02-13 23:01:00

Бондаренко Николай

Зворушливо.
дякую.

2018-02-12 16:02:29

Валентина Леушина

Вдячна Вам, Миколо.

2018-02-12 18:34:13

Бондаренко Николай

2018-02-13 11:58:54

Лариса Гараган

Гірко, коли найдорожча людина покидає те, що викохувала все життя - своїх лелечат, свою землю, свою любов.
Та стежина пам'яті буде жити!
Гарний вірш, Валюшо!

2018-02-10 19:34:13

Валентина Леушина

Дякую, це присвята мамі моєї найкращої подруги, мені вона дуже дорога.

2018-02-11 20:07:50

Лариса Гараган

Світла їй пам'ять!

2018-02-12 11:47:19

Валентина Леушина

Дякую, люба!

2018-02-12 18:33:39

Михайло Вечера

Сира земля у недра прийняла, (НАДРА)

Валюша, дуже зворушливий вірш. Дякую.

2018-02-10 19:25:23

Валентина Леушина

Дякую, Михайле!

2018-02-11 20:05:29

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений