Автор: Владимир Мацуцкий
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-09-15 12:30:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Розкидане каміння. Ланцюжок

Ланцюжок: Тора* – Талмуд** – Протоколи сіонських мудреців***
                     або ж небезпечна християнська Біблія

*То́ра (івр. תּוֹרָה‎ — тора́, досл. «вчення, закон»), Закон Мойсея,
П'ятикнижжя Мойсеєве  — перша частина Танаху, або, як його
називають християни, Старого Заповіту Біблії.
**Талмуд – розширене тлумачення біблійних законоположень Тори,
яке було зібране і відредаговане у 210 році н. е.
***«Протоколи сіонських мудреців» написані стародавньою
єврейською мовою в XIX-му столітті.
Автором вважається Ашер Гінцберг (Ахад-Хам).

      То ж зберімо наше каміння на шляху нашому до Істини.

Ми знаємо, що Біблія (її основна частина) – це переклад Тори
(іудейського традиційного закону),  
в якій розповідається про життя, побут і боротьбу єврейського
народу за своє існування, тобто –
це не тільки традиційний іудейській закон, але і  древня історія
єврейського народу. Навіть
прискіпливий іудейський історик Йосип Флавій у своїй книзі
«Іудейські старожитності» взяв за основу тексти Тори. Можна
сказати, що Біблія – це Тора на різних мовах світу, яка розповідає
історію древнього єврейського народу.
Але наразі мова буде йти не про історію євреїв іудеїв, а про Тору, як
священну книгу іудаїзму, а саме, про ідеологію, яка закладена в
Торі.  
Переклали  Тору з урахуванням сприйняття цієї книги християнами  
неєвреями. І не дивлячись на різне тлумачення слів на івріті, і безліч
відмінностей перекладу різними мовами, всі вони (переклади)
пом’якшують вислови і ставлення біблійних євреїв до неєвреїв.
В самій же Торі, попри толерантне ставлення до євреїв сучасного
світового суспільства, настанови євреїв проти неєвреїв  залишаються
дуже агресивними.
Про це свідчать роз’яснення положень Тори, такі як Талмуд і
«Протоколи сіонських мудреців».
Наразі треба зазначити, що це ще раз переконливо підтверджує
тезу, що Тора писалась тільки для євреїв.
Колосальне поширення Тори у форматі Біблії на інші народи сталося
завдяки створенню християнської, а точніше, іудо-християнської
віри, а також ісламу. Не будь цих вір, про Тору і іудаїзм ніхто б і не
згадував, а єврейський народ був би звичайним народом, а не
«божим», як це стверджують іудо-християни.  

Розглянемо декілька цитат з додатку №1 «Протоколів сіонських
мудреців» («Сіонські протоколи:
джерела і документи», Київ 2005, МАУП).

З протоколу № 3:

«Виродження гоїв*.
Ми ж, навпаки, зацікавлені у виродженні гоїв. Наша влада – у
хронічному недоїданні і кволості робітника, бо саме в цей спосіб
наша влада закріпачує його, а у своїй владі він не матиме ні сил,
ні енергії для спротиву нам».

*Словами «гой», «нохрі», «акум», «обед-елілім» і «куті» іудейські  
рабини називають усіх неєвреїв.

З протоколу № 5:

«Богообраність жидів.
Per Me reges regnant – «через Мене управляють Царі».
А пророками нам сказано, що ми обрані самим Богом на царство над
цілим світом. Бог нагородив нас генієм, щоб ми могли справитись з
цим завданням. Якби був геній у протилежному таборі, він би ще
поборовся з нами, і боротьба була б безпощадною, нечуваною
у світі».

Додаток від автора:

Так сіоністи розуміють «богообраність жидів».
А може це вигадка антисемітів, всіляких там гоїв, нохрі, акумів,
обед-елілімів, куті?
Та ні, таку ідеологію просуває і книга поклоніння іудо-християн –
Старий Заповіт Біблії (нагадаю, переклад Тори): «…бо ти святий
народ для Господа, Бога свого – тебе вибрав Господь, Бог твій,
щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні
землі» (Повторення закону, 7:6), або ж: «…і народи пізнають, що Я -
ГОСПОДЬ, СВЯТИЙ ІЗРАЇЛІВ!» (Єзекіїля, 39:7). Тобто тільки Ізраїлів.
Порівнюючи ідеологію іудаїзму і іудо-християнства, ми  ще не раз
звернемося до Старого Заповіту Біблії. В даному ж іудейському
постулаті більш за все вражає те, що спираючись на Тору,
«Протоколи» передбачають боротьбу євреїв з неєвреями
(протилежним табором), і ця боротьба буде «безпощадною,
нечуваною в світі».

З протоколу № 5

«Золото – рушій державних механізмів.
Та й запізнився б геній їхній. Всі колеса державних механізмів
приводяться в рух двигуном, що контролюється нами, і двигун цей –
золото. Вигадана нашими мудрецями наука політичної економії
давно забезпечує нам престиж в капіталі».

Ще з протоколу № 5:

«Надвлада.
Усім цим ми так втомимо гоїв, що примусимо їх запропонувати нам
міжнародну владу, яка зможе без ломки увібрати в себе усі державні
сили світу і створити «надвладу».

Додаток від автора:

Наміри сіонських мудреців володіти не тільки світовою економікою,
але і Світовим людством («надвлада»), наразі підтверджуються
реальним життям.  Вже зараз Україна потерпає від впливу
ідеології сіонських мудреців. Нажаль провідником цієї ідеологія є
розгалужена система  іудо-християнської  церкви (православна,
католицька, римо-католицька і безліч так званих іудо-
християнських сект), які наразі діють з активною зухвалістю,
скуповуючи ЗМІ України, втлумачують в голови українців ідеологію
іудеїв.

Тепер розглянемо декілька цитат із додатку №2 «100 законів із
Талмуда».

З закону 2:

«Могил акумів не опоганюють, коли нагинаються (випорожнюються)
над ними, тому що говориться: «Але ви – вівці Мої, вівці пастви Моєї,
ви – люди»; вас називають людьми, акуми ж
такими не називаються».

З закону 13:

«… допомагати акумці (при пологах) забороняється навіть, коли це
можливо зробити без опоганення шабашу, тому що вона повинна
розглядатися лише як тварина».

Додаток від автора:

Щоб зрозуміти закони Талмуду, знову звернімося до Старого
Заповіту Біблії, а саме до «створення людини»: «І Бог на Свій образ
людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка і жінку
створив їх» (Буття, 1:27). Іудеї у слово «людину» вкладають
конкретне значення – «людину єврея-іудея». І вони мають на це
рацію.
Виходячи з тексту Тори це їх Бог, як і їх Тора – сукупність
традиційного іудейського закону. Коли євреї проголосили текст Тори
«богонатхненним» (444 рік до н. е.), мався на увазі тільки
єврейський Бог і тільки єврейський народ, для якого інші народи
завжди були не божими, НЕ СТВОРЕНІ БОГОМ, ТОБТО НЕ ЛЮДЬМИ.
Тора вказує перелік людей від Адама через Ноя, Аврама, Мойсея,
Давида, Соломона, Йосипа тощо – аж до сучасних Абрама, Мойсея,
Йосипа. Там же можна знайти підтвердження того, що Бог дав
євреям «надвладу»: «… і хай панують над морською рибою, і
над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею…» (Буття,
1:26).
Визнаючи Старий Заповіт Біблії документом, який написав
(надиктував) іудейський Бог, ми визнаємо людьми тільки євреїв,
яким Бог дав «надвладу».

Наразі доречно згадати цікаве новітнє тлумачення Тори сучасними
провідниками іудаїзму, де Тора визнається генеральним планом по
якому іудейський Бог створював Всесвіт:

«Тора говорит: "Я была для Ашема* генеральным планом по
построению этого мира! Все шесть Дней Творения Ашем держал
меня перед Собой. Он смотрел на стих (1:1) «В начале сотворил
Б-г небо и землю» и соответственно создавал небо и землю. Он
смотрел на слова (1:3) «И сказал Б-г: „Да будет свет“ и воплощал
эти слова, создавая свет, и т. д»."
Таким образом, во все время Творения следовал Он шаг за шагом
словам Торы, придавая вселенной тот вид, который соответствует
плану, содержащемуся в Торе.

— из книги «Мидраш рассказывает»

*Ашем – іудейський Бог Яхве.

Додаток від автора:

Тобто Тора була створена Надбогом, а іудейський Бог вже по Торі,
яка була для нього генеральнім планом, створював Всесвіт.

І Талмуд, і «Протоколи сіонських мудреців» є документами, які не
тільки тлумачать, але і пропагують ідеологію традиційного
іудейського закону у сучасному релігійному просторі
віруючих людей, для яких  Біблія (нагадую, переклад Тори) є
«святим писанням», і цей простір давно вже став простором
політичним, економічним, соціальним, і що небезпечно,
національним.

Ще з Талмуду:

З закону 24:

«…гроші акума суть добро, нікому не приналежне, і перший, хто
побажає, той і має право заволодіти ними».

Додаток від автора:

«…і перший хто побажає» звичайно ж повинен бути євреєм іудеєм. У
сучасному житті України серед таких бажаючих євреїв і чинний
президент, якій міг би бути лідером народу України, а став
лідером ненажерливих корупціонерів.

З закону 25:

«…адже в нас (євреїв) визнається за основне правило, що можна
кинути шматок м’яса собаці,
але аж ніяк не дарувати його нохрі, тому що собака краще за нохрі».

Додаток від автора:

Зміст закону 25 знайомий і іудо-християнам. Суперечливий і не людяний, у зміненій формі,
вкладений іудеями-євангелістами в вуста Ісуса; він згадується, наприклад, у Євангеліє від
Матвія (15:24-27): «Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого… Не годиться взяти
хліб у дітей («дому Ізраїлевого», автор), і кинути щенятам («дітям хананėянки», автор)… Вона ж
відказала: «Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів». У
Євангеліє російського перекладу Ісус сказав більш конкретно: «нехорошо взять хлеб у детей и
бросить псам», тобто діти хананеянки Ісусом названі «псами». Як бачимо, ідеологію зневаги
євреїв до неєвреїв підтримує і Новий Заповіт Біблії.
Не треба особливих доказів, щоб зрозуміти, що зневага до людини породжує зло. Нажаль, таке
ставлення до людини іншої нації спотворює постать Ісуса, як месії, зброєю якого мало б бути
добро, а не зло.

З закону 55:

«… тому що завжди гарна справа – урвати що-небудь в акума».

Додаток від автора:

Як наразі не згадати пограбування через обман євреями єгиптян.
Читаємо святе писання іудо-християн – Старий Заповіт Біблії: «І
Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від
Єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати. А Господь дав
милість тому народові в очах Єгипту, – і вони позичили –
і забрали здобич від Єгипту». (Вихід, 12:35-36).  
І зараз цю «гарну справу» роблять багаті іудеї України:
виконуючи закон Тори, грабують український народ.

З закону 75:

«Євреєві заборонено брати участь у весільному бенкеті акума,.. тому
що звідси могли б виникнути суспільно-дружні стосунки ( чого саме єврей повинен
всіляко уникати)».

Додаток від автора:

Прагнення іудеїв до збереження чистоти іудейської крові
відображено у Біблії, в легенді про Лота і його дочок, які бавилися
сексом з рідним сп’янілим батьком, бо навколо не було чоловіків
іудеїв, і які завагітніли і народили синів. Старша народила сина
Моава (у перекладі «від батька»), молодша сина Бен-Амі (у
перекладі «син мого народу»). У стародавніх іудеїв інцест був
поширеним явищем, особливо серед  біблійних патріархів: Авраам
одружився на своїй єдинокровній сестрі Сарі; брат Авраама, Нахор,
одружився зі своєю племінницею  Мілке; Ісаак одружився зі своєю
родичкою Ревекою тощо. Вважається, що таким чином зберігається
чистота раси, яку дав іудеям їх Бог.

Але з цього виникає парадокс: щоб виконувати такі закони Тори,
іудеям потрібен антисемітизм, який створює з неєврея ворога єврея,
і таким чином відокремлює євреїв від інших народів. Тобто
антисемітизм не з’являється сам по собі, і, як бачимо, причина його
виникнення зовсім не в тому, що іудеї кричали «Розіпни його!».
Є багато причин виникнення антисемітизму, але головна
причина – це стремління іудеїв відокремитися від інших народів.

З закону 81:

«Євреєві не ставиться в прямий обов’язок убивати акума, з яким він
живе у мирі; проте суворо забороняється навіть такого акума
рятувати від смерті…
дозволяється євреєві випробувати на
акумі, чи принесуть ліки здоров’я або смерть».

Додаток від автора:

Мабуть вистачить цитат, майже всі 100 законів Талмуду інфіковані  
амбіціозними і агресивними до хворобливості настановами правовірних іудеїв зневажати
неєвреїв, і всі 100 «освячують» ідею, що неєвреї  – це не люди, а тварини.
Таке спрямування віри іудеїв.
Але ж віра – це совість. Як же тоді ставитися до людини, яка має
таку совість, і має по закону його віри зневажати тебе?
Живуть на землі твого, мого, нашого народу, який в більшості є неєврейським,
і по закону Тори можуть випорожнюватись, або і випорожнюються на могили моїх,
твоїх, наших предків.
Як сприймати те, що віруючі євреї звертаються до свого Бога з
молитвою на пограбування і приниження вас, ваших батьків і ваших дітей.
І таке, зважаючи на постулати Тори, може бути і , мабуть, є.

То ж пошукаймо відповіді (з позиції не єврея) чи потрібна неєвреям
іудо-християнам Тора у форматі Старого Заповіту Біблії, який святі
отці іудо-християнства називають святим  писанням?
Відкриймо для себе і зрозуміймо, що стоїть за поняттям іудейського
Бога, який має сина Ісуса Христа.

Читаймо постулат, який пов’язує кров’ю іудейського Бога з Ісусом
Христом: «Пасха це для Господа! І перейду Я тієї ночі в єгипетськім
краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного
перворідного від людини аж до скотини… І стане той день для вас
пам’яткою, і будете СВЯТКУВАТИ його, як свято для Господа на всі
роди ваші! Як ПОСТАНОВУ вічну будете святкувати його!» (Вихід, 11:11-14).
І далі (вірш 30): «І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому,
щоб не було там померлого!».

І немає сумніву, що як розвиток цієї кривавої постанови Господа
іудеїв, були створені  і «Талмуд» і «Протоколи сіонських мудреців»,
від яких ще й досі здіймається зойк по всіх не іудейських народах.
Наразі це особливо відчуває  український народ, на якого силами
російського іудо-християнства здійснено христовий похід «руського
міра», і, мабуть, керованого тим же самим кривавим Господом іудеїв.

Чи не є невіглаством і хворобливою вірою нас, іудо-християн, коли
замість Великодня (Дня весняного рівнодення), ми святкуємо так
звану єврейську Пасху, або Песах, що в перекладі з іврит означає
«пройшов мимо». Проголошуючи «Христос воскрес», ми пов’язуємо
себе з кривавими (пасхальними) діями Бога іудеїв.
І от питання: для чого Христос воскресне? Чи не для того, щоб «…зодягнений був Він
у шату, покрашену кров’ю… А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він
пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!»
(Одкровення (Апокаліпсис) Святого Іоанна Богослова, Глава 19:13-15, «Явлення Ісуса Христа).
Божевільний, дикий фанатик іудо-християнства, Іван Богослов перетворив Ісуса, великого
реформатора іудаїзму, який боровся проти підкуплених Римом фарисеїв Єрусалиму (по
сучасному, корупціонерів), у знаряддя залякування неєвреїв (непопечатаних всіх націй).
І це ще раз підтверджує, що не тільки Старий Заповіт, а і Новий
Заповіт були написані євреями і для євреїв.

Повернімось до Старого Заповіту. Коли читаєш його, хочеться
кричати: Люди, схаменіться! Скрізь, де не одкриєш Біблію, там
негаразди в стосунках іудеїв з їх Богом, який весь час то погрожує,
то потребує м’яса, а не кісток та сала, то провокує принести в
жертву сина, то наказує понищити інші народи.
«І коли дасть їх (хіттеянина, і гіргашеянина, і амореянина, і
ханаанеянина, і періззиянина, і хіввеянина, і євусеянина) Господь
Бог твій, тобі, то ти їх понищиш… і не будеш до них
милосердний» (П’ята книга Мойсеєва. Повторення закону, 7:2).

До цього переліку можна додати і такі народи, як «Гога, краю
Магога, князя Рошу, Мешеху та Тувалу… Парас (Персія), Куш
(Етіопія) і Пут (Лівія) із ними… І пошлю Я вогонь на Магога… дам Я
там місце гробу в Ізраїлі… і ви будете їсти м’ясо, і будете пити кров.
Ви будете їсти тіло лицарів, а кров князів землі будете пити…»
(Єзекіїля, 38:2, 5 і 39:6,11, 17, 18).
І кожен із сучасних народів є кандидатом у цей перелік.

Що це? В кого ми віримо? Чи те розуміння Бога нашого?
Не закривайте очі при молитві, розкрийте очі, читайте Біблію,
її тлумачення – Талмуд і «Протоколи сіонських мудреців», і все
зрозумієте.

Недарма криваві командири Червоної армії зачитувалися
«Протоколами». Цитую:

«Ідеї «Сіонських протоколів» були дуже популярні серед єврейських
більшовиків та у вищому командуванні Червоної армії, яке
складалося переважно з євреїв» («Сіонські протоколи: джерела
і документи», Київ 2005, МАУП., с. 7)

Знову цитати:

«Расовий, людиноненависницький характер законів іудаїзму може
бути порівняний тільки з деякими расистськими документами
фашистської Німеччини» (там же, с. 83).
«Найстрашніша трагедія в історії будь-якого народу – це коли він
стає заручником богоборчої, антилюдської системи поглядів,
перетворюється на тупе знаряддя впровадження їх у життя»
( там же, с. 78)

Додаток від автора:

В Україні (найслабшій ланці у ланцюгу привабливих земель) іудеї не
піддаються асиміляції навіть змінивши єврейське прізвище на
українське. Майже всі вони об’єднані в спільноти.
Тільки офіційно в Україні зареєстровано 240 закритих іудейських
релігійних організацій, більшість з яких – ортодоксальні. Також є
104 спільноти Хабат-Любавич і 48 спільнот прогресивних іудеїв.
Насправді ж їх набагато більше. Є в Україні і представники таємних
міжнародних організацій з різним підґрунтям і різними намірами.
Часто ці організації знаходять спільну мову, як це було перед
виборами 2014 року, коли єврей Петро Порошенко і єврей Віталій
Кличко поїхали у Відень до втікача від правосуддя єврея
Дмитра Фірташа на перемовини, точніше на домовленості про поділ
посад і грошових потоків у післяреволюційній Україні. Нажаль, такий
злочин підтримали і зараз підтримують ласі до легких грошей неєвреї у владі,
так звані православні іудеї, серед яких багато росіян і, навіть, українців.

Іудейські спільноти (закриті, відкриті) – це організації, в обов’язок
яких входить не тільки віросповідання, а і суспільно-громадська
діяльність: політична, соціальна, економічна, національна, і не
завжди на користь України. Маючи в своїх руках всі засоби
інформації України, іудейські спільноти відчутно впливають на
політичну систему країни, і, звичайно ж, на результати виборів.
Всі президенти України були вибрані з «підказки» іудейських
спільнот через ЗМІ, і всі вони не українського походження.
Особливо це відчувається зараз, коли в Україні три головні гілки
влади (Інститут президентства, Верховна Рада і Кабінет міністрів)
очолюють представники іудейських спільнот. Це дуже небезпечно
для країни. Згадаймо єврейських більшовиків Росії-СРСР, які
зачитувалися   «Протоколами сіонських мудреців», і які потім
вчинили голодомор в Україні.

Виникають питання: чи розуміють іудеї, що сповідуючи
людиноненависницькі  закони Тори, вони тим самим ставлять себе
поза законом Світового суспільства?  
Чи потрібен цей небезпечний тягар єврейському народу, простим
євреям?
Як співвідносяться постулати Тори з мрією людства побудувати
єдине справедливе Світове суспільство?

Таке розуміння свого призначення робить іудеїв і все єврейство
небезпечними, з цього виникають суперечності в суспільстві, які
створюють підґрунтя для расової ненависті.    
Де та межа духовного (а зараз вже і військового)  протистояння
іудеїв Світовому суспільству, за якою вже сьогодні це протистояння
не вибухне боротьбою – до повної руйнації цивілізацій – між
євреями, керованими іудаїзмом, і не євреями, як це сказано у
«Протоколах». Згадаймо: «Якби був геній у протилежному таборі,
він би ще поборовся з нами, і боротьба була б безпощадною,
нечуваною у світі». Армагеддон!

Згадаймо і божевільного, дикого фанатика іудо-християнства
пророка іудея-євангеліста Івана Богослова, його залякування
«непопечатаних», тобто неєвреїв.

А чи не є причиною зухвалості іудеїв – їх впевненість у відсутності
«генія» і Бога, у протилежному таборі, тобто у нас з вами? Іудеї
впевнені, що Бог, якому моляться іудо-християни, їх (євреїв) Бог, і
тільки їх.

Сучасна мораль Світового суспільства вже потребує розуміння від  
євреїв, що іудаїзм – це не ознака вищості на кшталт «божий народ»,
а тавро амбіційного раба своєї хворої ідеології, віра якого
спрямована проти того народу, серед якого він живе.

Іудаїзм – це міна уповільненої дії, яка спрямована перед усім проти
простих євреїв, і не відомо коли і з якою силою ця міна вибухне.

Висновок-запитання.

Нажаль іудо-християнська віра (як і іудейська) – свідомо сліпа,
надумана і неправдива, вона примушує віруючих вірити лише в те,
що вигідно церкві і владі, щоб мати під собою раба,
як вони кажуть «божого», а насправді,
пригніченого погрозами іудейського Бога раба церкви і влади.
Крім того, вся обрядовість іудо-християнства позичена у язичницької
православної  віри, яку сповідували наші древні предки.
Іудо-християнство прийшло на наші землі зовсім голим, з мечем
і вогнем в руках вікінгів, без будь яких обрядів і без Бога.

Але іудо-християни (та і всі сучасні світові релігії) наполягають, що у
них є Бог. Тоді запитання: а в чому ж його прояв? Чи не в злочинах
проти людства? Планета Земля зрошена кров’ю невинних людей,
спалена військовими злочинцями, полита сльозами дітей і матерів.
Чи не його це прояв? Якщо його, то хто він?

Звернімося до видатного вченого фізика і математика Стівена
Уїльяма Хокінга, який в своїх дослідженнях по зародженню
(створенню) Всесвіту не знайшов присутності Бога ні від ,будь-якої
віри: ні від іудейської, ні від іудо-християнської, ні від ісламської, ні
від індуїстської, ні від буддійської тощо.  
«Бога немає, а це означає, що немає і раю», зробив висновок
вчений.
То, може вже і людство на такому щаблі розвитку, коли може прийти
до такого ж висновку, і зможе само будувати своє майбутнє, свій рай
на Землі, спираючись на свій розум у сприйнятті Всесвіту, тим
більше, що розум є основною складовою духовності людини

Та є важливе НО, яке пов’язане з дійсним психологічним станом
сучасного суспільства.  Бога немає, але є люди, і їм наразі потрібен
Бог, справедливий, без погроз і залякувань Бог.
Що ж маємо робити, куди маємо йти, який той перший крок у
напрямку пошуку справедливого Бога?
Першим кроком, вважаючи на різноманітність і умовність вір і релігій
(як би так Боги воскрешали, як воскрешаємо Богів!),  може бути
пошук єдиного для всіх народів Бога, розуміння і сприйняття якого
необхідно усвідомити, як доброго допоміжного людям Бога.
Як назвати цього Бога, якою молитвою до нього звертатись, хто він є
– буде час зрозуміти.
Але скоріш за все в недалекому майбутньому суспільство зрозуміє,
що єдиним, справедливим і людяним Богом є Людський Колективний
Розум. І це буде другий крок, але не останній.

История cоздания стихотворения:

Пошук справедливого Бога