UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Олександр Перший
Тема:Эротическая проза
Опубликовано: 2015-11-21 15:48:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Насолода (18+)
Знайома дорога... Знайомий під'їзд і знайома конс'єржка. Ліфт, котрий ледве тягнеться вгору, в той час, коли подумки вже тебе обіймаю. Ну от і твій поверх, і ти, сяюча, зустрічаєш мене у дверях. Зачекалася, знаю, я теж за тобою скучив.
Закопуюся носом у твоє волосся і тихенько млію від щастя. Ми йдемо на балкон, випити ритуальної кави, але там, майже втрачаючи від нетерплячки свідомість, забуваючи про каву та цигарку, я цілую тебе у розпашіле лице, руками розв'язуючи неслухняний пасок халатика. Я почуваюся мов хлопчик, котрий вперше доторкнувся до дівочих грудей- у роті пересихає, у вухах шумить скажено, від надлишку гормонів руки трусяться, немов у алкоголіка зі стажем після перепою. Рвучко розчахую твого халатика- і завмираю у захваті. Біла білизна у сукупності з білими панчішками на улюблених ніжках, проступаючий горбок над ними вибивають з мене залишки розуму, і я підхоплюю тебе на руки та несу у хату. Шляхом ти розстібуєш ґудзики на сорочці та цілуєш мої груди, і я не кладу- я кидаю тебе на ліжко та здираю з себе сорочку та штані, але не встигаю лягти- ти вже стоїш переді мною на колінах, вчепившись у мої стегна, у розхристаному халаті. Ще мить- і я втрапляю у полон твого гарячого ротика та швиденького язичка. Час перестає для мене існувати, я взагалі втрачаю зв'язок із реальністтю, та відчуваю лише ковзання твоїх губок та язичка. Ти не лишаєш там жодного нецілованого міліметру, допомогаючи собі долонькою, і хвиля, що підкочується все ближче, гойдає мене, мов колисанка. Ти помічаєш це, та тягнеш мене на ліжко, випустивши на мить з полону. Я покірно влягаюся, бачучи тебе мов крізь туман.Ти приймаєшся за свою справу, і хвиля знов підкочує, але вже потужніша і ближча. Я знову втрачаю всі зв'язки з реальністю та відчуваю лише твої пестощі. Аж раптом в мене в голові вибухає калейдоскоп кольорів, мене уносить стрімкою горною річкою у невідомий світ насолоди, я чую, як хтось гарчить, і з подивом розумію, що то я сам... Перше, що я бачу, коли усвідомлюю навколишнє- твої сяючі очі та посмішку переможниці. Так, мила, ти сьогодні маєш право на таку посмішку... Я так тебе кохаю!!!
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1614
Рецензии
| Нам же не хочется верить,
что кто-то может
врать. О наболевшем искренно сказала, Саша. Здоровья и благополучия тебе. |
| Рецензия от: Анатолий Уминский 2024-04-26 09:29:01 |
| Чудовий вірш, Сергію! Прекрасні поетичні рядки! Сподобалось! Натхнення Вам! |
| Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-26 09:02:25 |
| Вийшла гарна пісня! |
| Рецензия от: Ольга Савенкова 2024-04-26 01:14:52 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |