Автор: Конкурс "Боже Великий Єдиний, нам Україну храни!" АП О. Федишин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-03-28 23:37:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Конкурс на кращий пісенний текст на тему «Боже Великий Єдиний, нам Україну храни!»
45. Назавжди
Садили ми в садочку квіти,
Просили ми для них
В небес дощу, тепла і світла:
Краса врятує світ живих
__Той, хто любив,
__Слав голубів.
__Птах звістку ніс у синь для всіх.
__Бажали птаху зорь ясни́х,
__Щоб шлях не загубив…
__І тільки «Господи, спаси…»
__Залишила нам біль…
Молитва та до поля бо́ю
Мабу́ть, не дотяглась:
Важка, несла багато болю,
Замало у словах тепла́.
__Знайшла біда
__Упав солдат...
__Гніздо сплітає птах в садах.
__І квіти квітнуть, мов у снах.
__А хлопця вже нема.
__За цю весну, що квітне нам,
__За мир - іде війна.
Лютує ворог осоружний.
І падають у небо ду́ші.
Та далі Україні служать.
З небес боронять нас.
Лети наш білий птах
До світла в небесах,
Тягнись у небо квітка у росі,
Сама́ краса.
І ти, бійця душа,
Що в небо відійшла,
Для України миру попросіть.
Пробач, забракло слів надії,
Просвітлених думок.
Пробач, серця́ малі й безсилі
тобі ми несемо, наш Бог.
__Така́ вина́
__У нас страшна...
__Така у нас любов, що знов
__Ми кличемо до бою зло.
__Це праведна війна…
__Дітей не всіх захистимо́.
__Пробач все інше нам.
Дай сил пройти долину ті́ні.
Прозорість дай сльозі.
Бо біль гіркий з очей дитини
Впаде на терези нам всім.
__Дай тиші час.
__Хвилин мовчань
__Вже досить, досить, досить, досить.
__Усі птахи́ і квіти просять.
__Всі душі вже кричать.
__Хай в Україні тихо й просто
__Горить життя свіча.
Зігрій нас у своїх обіймах.
Зціли нам наші рани й війни,
Врятуй нам нашу Україну.
У цей буремний час.
Гори́-гори́ свіча,
Світи́, любов в очах,
Летіть до бога наші голоси,
У прикрий час.
О, Господи, веди
До вірної мети.
Врятуй нам Україну в злі часи́.
Гори-гори свіча,
Світи, любов в очах,
Летіть до бога наші голоси,
У прикрий час.
О, Господи, веди
До вірної мети.
Врятуй нам Україну в злі часи́.
І назавжди.
46. Сила родини.
Мати для сина щастя просила.
В пісню вплітала віри слова.
Дай йому, Боже, духу и сили,
Розуму в діях, а серцю –добра
Приспів
Боже Единий, храни Україну!
Мову прадавню, землю билинну!
Прагнемо миру, прагнемо волі!
Рідному краю – гідної долі!
Мати просила в піснях колискових,
Щоби щасливою донька зросла.
Боже, пошли їй світло Любові!
Щоб не згасало й творило дива.
Приспів
Боже Единий, храни Україну!
Мову прадавню, землю билинну!
Прагнемо миру, прагнемо волі!
Рідному краю – гідної долі!
Сила родини – батько і мати.
Радісні очі, а хліб на столі,
Щастя дитяче –батьків зустрічати,
Квітне життя, якщо мир на землі.
Приспів
Боже Единий, храни Україну!
Мову прадавню, землю билинну!
Прагнемо волі, прагнемо миру,!
Маємо правду, мужність і віру!
Прагнемо миру, прагнемо волі!
Рідному краю – гідної долі!
47. МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Т.Г. Шевченко
Піднімуся у Карпатські гори
Там знайду найкращу полонину.
Де довкола світло неозоре -
Щиро помолюсь за Україну.
Боже мій, великий і єдиний,
Ці слова з душі до тебе линуть.
Захисти ти край мій і родину!
Мою рідну неньку солов’їну!
На колінах з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую :
Ти ж мені обіцяв – помилую!
Ти ж мені обіцяв – врятую!
Від війни лихої ми стомилися
Молитовно я складаю руки:
Боже ти мій праведний! Помилуй нас!
Порятуй від горя та розпуки!
Йде війна із смертю, із бідою
Чути стогін плАчу та зневіри.
Боже мій єдиний! Із тобою
Станем ми вільними, я вірю!
На колінах з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую :
Ти ж мені обіцяв – помилую!
Ти ж мені обіцяв – врятую!
І від тих солдатів, що загинули,
І від тих, що спАлені війною,
Боже мій єдиний, щиро вірю я -
Захисні даровані нам строї!
Хоч вони від нас пішли з молитвою,
В небеса, хоч їх не повернути -
Боже, укріпи нас перед битвою,
Щоб нікого потім не забути!
На колінах з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую :
Ти ж мені обіцяв – помилую!
Ти ж мені обіцяв – врятую!
Боже мій, дивися, плачуть мАтері,
Що з страшного горя посивіли.
Та святої віри ми не втратили!
Бо в народу ще є досить сили,
Що черпаєм ми в своїй соборності,
Молоді та запальнІ, вродливі,
Ворогам лютими нескорені!
У майбутні вірим дні щасливі!
На колінах з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую :
Ти ж мені обіцяв – помилую!
Ти ж мені обіцяв – врятую!
На колінах з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую :
Ми воскреснем – з святою вірою!
Ми майбутнє своє - врятуєм!
Варіант 2.
МОЛЮСЯ Я ЗА УКРАЇНУ
За Вітчизну милу щиро станемо,
За народ мій – хай молитва лине
В небеса; за дух любові зранений
І за біль всієї України:
– Боже мій, великий і єдиний –
Ці слова з душі, як плач чаїний, –
Люд весь захисти, мою родину,
Неньку рідну – край мій солов’їний!
приспів:
На колінах, з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую:
Ти мені обіцяв: – Помилую!
Своїм Словом прорік: – Врятую!
Від війни і смерті вже втомилися…
Молитовно я підношу руки:
Боже, Ти – Суддя, спаси, помилуй нас,
Вбережи від горя та розпуки!
Йде війна, і зло ричить і біситься,
Рвуть наш край осатанілі звірі –
Отче, Цар Ти неба - хай засвітяться,
Зорі перемоги, правди й віри!
приспів.
Боже Правий, бачиш: покалічено
Скільки вже і спалено війною!
Та не марні ці життя нелічені –
Захисту даровані нам строї
Твоїм Сином, жертвами, молитвою
До небес високих у покуті:
Укріпи, Всевишній, перед битвою,
Дай нам знать: Твої ми, незабуті!
приспів.
Господи, дай втіху серцю матері,
Що від сліз і горя посивіла!..
Віру в Тебе ми святу не втратили,
Нам даруєш свого Духа Сили!
І надії наші з тих же коренів, –
Не здолать нас духам Злого чорним,
Каїновим сім’ям не впокорені,
Міцні духом – вільним і соборним.
приспів:
На колінах, з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую –
Воскресаєм любов’ю і вірою:
З нами правда і Бог чатує!
48. За мій народ, за Україну до Бога серце промовля
(соліст:
Прийде печаль, чи горе, чи незгоди,
Вогонь біди осушить сліз росу –
Молитву я складаю за народ мій,
У Бога Милостивого прошу:
– Я зрікався небес, забував я, не слухав, не вірив
В щире слово Твоє, коли сонячні дні проживав, –
А тепер я молю: «Ти ж спасіння і нам дарував,
Коли Сина Твого на хресті розпинали ті звірі!»
(дует:
Як блудний син, йдемо життя шляхами,
Зреклися віри у Твою любов,
І лиш коли біда своє над нами
Крило розкриє – молимося знов:
(хор:
«Отче наш! – промовляємо серцем своїм і вустами, –
Кожен гріх нам прости і даруй милосердя своє!
Україну накрила біда, смерть літає над нами,
І година покути остання для нас настає!»
Та серцем віримо: «Не перестане буть
Твоя любов над нашою землею!»
(соліст:
В лиху годину горя не забудь
Мою Вкраїну, Господи, і з нею –
(дует:
Нас, грішних нас, дітей малих своїх,
Що без Тебе блукали стільки років!
Прислухаймося, браття: Сина кроки
Лунають, – вже стає Він на поріг!
(хор:
Тож сповідуймо серцем своїм: «Україна єдина,
Як єдине в спасіння Ім’я найсвятіше Твоє!»
Ось і дзвін-благовіст нам надію на це подає
У любові Отця, в жертві хресній Небесного Сина!
***
>
>
ОГОЛОШЕННЯ
Шановні Громадяни порталу, конкурс приближається до межі, але не до кінця.
Структура організації конкурсу – на користь авторів (так що не переживайте і не осуджуйте передчасно).
Попереду ще цікаві сюрпризи.
Подані на конкурс твори чекають ваших голосів.
Прохання до Авторів: уважно перечитайте вірші; можливо, що із-за великої кількості творів "втрачено"
чийсь вірш. Повідомте, будь ласка, в "лічку" і помилка обов'язково буде виправлена.
=====================================================
Увага. Голосуємо за кожен твір за трьохбальною системою:
1 – слабо написано;
2 – сподобалося;
3 – твір-переможець.
Автору свій вірш оцінювати не дозволяється (оцінка не буде зарахована).
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |