Автор: К_Анна
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-02-24 20:44:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вокзали

Вокзали, що пережили безліч обіймів,
Мабуть, навіть, більше ніж інші місця,
Бачили палкі поцілунки, в очах надію,
Коли зустрічались кохані серця.

Вони пам'ятають море солоних сліз,
І дихають смутком прощання перони,
Там завжди чується стукіт коліс,
І тихий скрежет сумних вагонів.

Вокзали... Їм не потрібні твої слова,
Вони бачили більше ніж ти уявляєш,
Вони точно знають, надія жива,
І що когось ти все ж чекаєш.

А в один сонячний день поїзд прибуде,
Знову сльози заллють перон,
І закохані стрінуться люди,
І заб'ються серця в унісон.

История cоздания стихотворения: