Автор: Наталя Днипровська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-02-11 21:20:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

сьогодні /замальовка/

А місто тремтить від того, що мокре, мов хлющ,
мов човен старий, тече усіми дірками.
Мріється дуже мені знайти золотий ключ,
той, що дверцята між хмарами відмикає.

Репнуло небо і л'ється, і л'ється крізь хмари.
Ні чоботи не рятують ані парасоля.
Мовби шпигун, закалюженим тротуаром
дощ step by step, по п`ятах крокує за мною.

Хтось на небі чомусь щось-таки переплутав,
створив на землі проливний лютневий дебош.
Що тут зробиш ? Волога, мов та отрута,
біжить по артеріях вулиць сумних і площ.

Що ж робити, де взяти отеє натхнення ?
Висмоктую з пальця повний, як кажуть, отстой*.
Вкрай потрібно знайти світле щось і пісенне!
Вкрай - не те слово. Конче - випадок саме той!

    

Тиха кав`ярня, мов манна жадана з неба,
дуже доречна мелодія з "Мрій Аризони",
еспрессо гарячий, затишна атмосфера
й натхненням весняним у вазі тюльпанів ніжні бутони...

11.02.2016.

*отстой - розмовне

История cоздания стихотворения:

Просто замальовка сьогоднішнього дня і настрою)