Автор: Олександр Цвєтков
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-18 22:17:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

про люд та народ

В мойому серці викіпила кров,



тече по жилах суміш льодовита,



і замість такелених молитов



в моїх словах розлюченість зашита.



За те, що сонце більше не встає



над запашними луками на Сході,



за те, що небо стало нежиле



і журавлі ховаються насподі,



за скуту волю вереском тривог,



і за нестримну відданність до волі



за те, що упочив від втоми Бог,



а з бісом Січ стинається поволі,



за біль сумління - найдорожчий спуд,



що гріє кригу із любов'ю сполом,



лютує в помсті розмаїтий люд,



і люд стає одним - одним народом.

История cоздания стихотворения: