Автор: Мигдаль
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-09-07 12:25:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Загубились в руках "чужаків"

Повертайся...Я знаю ти йдеш
Через ці колючі паркани
Не напишеш мені листів
Ще болить роз'ятрена рана
Повертайся...Чекаю на тебе
Гострим лезом ріже ця мить
Скоро ранок ти знову підеш
Моє серце вже не болить...
Відпустило, минуло, пройшло
Тихий гомін лишився далеко
Стільки вже поїздів відійшло
Я лишилась з собою навіки
Не чекаючи, підеш в свій час
Не бажаючи, бігти щосили
Промайнуло кохання крізь нас
Наші очі зустрітись хотіли
Не питай, я не знаю, не те
Таємничість в усьому вбиває
Ти залишиш своє, то пусте
Те, ніколи ніщо не тримає
Не тримають мене твої сни
Я блукаю примарою в них
Ми були мов малими дітьми
Загубились в руках "чужаків"

История cоздания стихотворения: