Юля, пробач, що під твоїм віршем, хотіла на форумі та не встигла. Промовчати не змогла, бо просто перестану себе поважати, якщо промовчу.
Як би чудово я не ставилася до Олега, як би я не любила його вірші і його людські якості, історія до стихо про Савченко мене не просто глибоко вразила, вона мене просто вбилала. Я вже не кажу про те, що відбувається весь цей час на порталі.
Я не войовнича диванна патріотка, я знаю, що значить мерзнути в окопах і ховати близьких, я знаю чому західна Україна стояла на колінах, зустрічаючи своїх загиблих, і я готова встати на коліна поруч. Я готова на компроміси заради мирного неба над моєю Україною, але не на компроміси з совістю і честю.
... Я не готова зрадити пам'ять про загиблих в Іловайському котлі, про тих, хто залишився лежати в полях під Дебальцеве, про тих, хто знайшов свою могилу в териконах Луганщини, я не готова зрадити кіборгів Донецького аеропорту, не готова зрадити пам'ять про тих невідомих, що лежать під табличками: «Тимчасово невідомий захисник України», а тим більш, про тих, хто не має навіть таблички.
Я не готова плюнути на їхні могили. Я не готова плюнути в обличчя своєму зятю.
І це не гординя і не пафосні заяви ... Я готова встати на колінав цю хвилину ... Але тільки перед матерями, які втратили своїх синів і дочок, перед матерями і дружинами, які докладають неймовірних зусиль зі звільнення своїх близьких з полону, я готова просити у них вибачення за те, що так мало роблю для того, щоб ця війна закінчилася, за те, що не присвячую цьому кожну вільну хвилину і кожну зароблену копійку, я готова просити у них вибачення за дурість тих, хто розв'язав і підтримує цю війну.
І я розумію, чому модератор забанив Олега. Свобода слова і демократія - це добре, добре для тих, хто усвідомлює, що це означає і як ними користуватися. Мати думку, що відрізняється від думки частини суспільства і озвучувати її вголос, розуміючи, яка реакція можлива з боку модераторів проукраїнського сайту, розуміти, що емоційний стан людей, втомлених від війни і важкого економічного становища в країні, напружений до межі і будь-яка іскорка, здатна породити пожежу - це не свобода слова, це провокація. І якби ж то це була людина, від якоъ ти цього чекаєш, та ні ж бо ... Це як ніж у спину ... І не треба виправдовувати це емоційністю поета ... розум ніхто не відміняв. Не треба забувати, що ми українці і сайт український і таким він і повинен залишитися.
І ще ...
Лити бруд на місце, в якому ти знайшов друзів і де ти днював і ночував, і де тебе прийняли з розпростертими обіймами, лити бруд на інших ресурсах це не вчинок гідноъ людини, це вчинок дитини у якої відібрали улюблену іграшку. І я маю на увазі не Олега зокрема, так вчиняють багато авторів, сторінку, яких блокують. Нарікати на те, що УПП вмирає, через свавілля модераторів, що душать свободу слова, звинувачувати в цьому Людмилу не просто нерозумно, а не має під собою грунту. Атмосфера на сайті змінилася ні в одну мить і це наша провинаі. З нашої мовчазної згоди або через нашу підтримку непотрібних суперечок, колись чудовий поетичний сайт, повільно перетворюється в сайт лайок і суперечок з будь якого приводу. І автори йдуть з сайту не через модераторів, а через ту атмосферу, яку ми самі створюємо. Я згадую часи, коли сайт був одним живим організмом, об'єднаним патріотичним поривом - які вірші писалися! Але три роки війни зробили свою справу. Кричати: «Героям слава!» на піку емоції і патріотизму - одне, жертвувати своїм добробутом, пам'ятаючи про те, що в країні війна - зовсім інше. Не всі до цього виявилися готові. Але варіант, коли і вовки ситі, і вівці цілі, навряд чи можливий. Треба вміти дивитися правді в очі. Воєнний час вимагає жорстких рішень, якщо це стосується честі країни і її народу. І це однаково важливо і на УПП - зокрема, і в країні - в цілому. Чи пробачать нам мир за всяку ціну наші діти? Навряд чи ... Хочете дізнатися про це - подивіться в очі матері, що поховала сина або дитини, яка втратила батька.
Та якщо вже немаэ сил мовчати і є непереборне бажання висловити свою позицію висловлюйте її в віршах, а не в історії створення, здається ми ми все сюди прийшли для цього.
Щануймо свою Україну та самих себе.
2017-01-30 19:42:01