Автор: Сергей Маяковский
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-04-20 17:13:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Виходжу з вокзалу. Хвилини на дві
Міліціонер зупиняє.
"Чи є документи? Що треба в Москві?" -
Не дуже гостинно вітає.
Я дістаю, наче ноту посол,
Паспорт с гербом Батьківщини.
"Шановний, поглянь, я тобі - не хохол.
Я - громадянин України!"
Рейс "Київ - Нью-Йорк". Сіли. Митниці зал.
Питання: "З якої країни?"
І янкі чомусь здивувався: "Що за
Географічні новини?"
Я дістаю, нехай знатиме він,
Паспорт с гербом Батьківщини.
"Дивися та добре затям, бісів син:
Я - громадянин України!"
В Америці долю щасливу знайшли,
І хай оминуть їх печалі,
Нащадки всіх тих, хто назавжди втекли
Колись з України подалі.
Коріння своє пам`ятають. Це - факт.
Шевченко у них - за кумира.
Але, українську знають сяк-так.
І ближча їм мова Шекспіра.
Ви з різних, дуже поважних, причин
Навіки зреклись Батьківщини.
Ви всі - іноземці. І з вас ні один -
Не громадянин України!
Хоч, поки що, мало у нас перемог,
Ми маємо право вже нині
Пишатися тим, що усі живемо
В прекрасній великій країні.
Попросимо в бога на вічний час
Мирного неба для Батьківщини.
Похвалимо долю, що кожен із нас -
Громадянин України!
История cоздания стихотворения:
За мотивами вірша Володимира Маяковського "Стихи о советском паспорте"
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Когда ты волком воешь на
луну, Когда минуты тянутся как годы И кажется что ты идёшь ко дну, Взгляни наверх и попроси у Бога, Чтоб не гасил Он все твои мечты. Спасибо, Таисия! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 14:03:11 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |