Дай змогу слову явити себе! (Єжи ЛЕЦ)

Автор: Лана Сянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-07-19 23:02:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ніколи не любила ляльок...

Ніколи не любила ляльок. Чому? Певно це видається дивним. І моїм батькам так видавалося. А було так, що мені якось подарували на день народження ляльку, ще в ранньому дитинстві, мабуть у п’ять років. Лялька була величезна, з кучерявим чорним волоссям, карими очима, довгими віями, рожевощока така і усміхнена. Вона була «м’якотіла» , наче жива. Сукеночка червона, з фальбанками, мештики з бантиками… чим не гарнюня. Я повірила, що вона таки майже справжня дівчинка і буде мені подружкою. Вона навіть говорила. Але на її обличчі завжди був один і той же вираз. Коли я натискала на ґудзик на її животику – вона плакала, але вираз її задоволеного, усміхненого личка не змінювався. То мене дивувало. Я взялася досліджувати її , спостерігала за поведінкою. Але ж яка могла бути поведінка у ляльки з якісного силікону? Одного разу, вночі, прокинувшись від того, що мені приснилося щось страшне, я заплакала, мама засвітила світло. Біля нічної лампи якраз сиділа та лялька. Вона сміялася і зовсім не співчувала мені, наче кепкувала: « Ха-ха.. от боягузка. Так тобі. А я собі сміюся з тебе». Я розсердилась і вщіпнула ляльку за руку, пошарпала за волосся. А вона зареготала. Мабуть, я натисла на той ґудзик, який керував її сміхом. Я зрозуміла, що ніяка вона мені не подружка, вона нежива, і їй байдуже до мене. Спакувавши ляльку в коробку, заникала її під ліжко. Коли до нас прийшли в гості знайомі, які подарували мені ляльку, я згадала про неї і вирішила віддати їм ляльку, сказавши , що більше не хочу з нею гратися і дружити, бо вона не жива дівчинка. Всі були ошелешені і здивовано переглядалися.
В нас потім оселилась біла жива кицька, хом’ячки, морська свинка і згодом – моя улюблена доберманша Діана. Ну, ще , правда, був у мене рожевий слоник, але це вже інша історія.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 357

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.

Осычанка

Мою третю ляльку - красиву "німкеню" віддали моїй двоюрідній сестричці, і з тих часів я все купую, і купую їх собі...Бо я їх обох любила - і лялю, і сестричку.
Моїй другій лялі я розчерепашила голову, бо хотіла подивитись, чому у неї кліпають очі...По сей день памятаю, як вона на мене образилась...і я все ще купую собі ляльки, і вже їм малюю, підмальовую очі, ремонтую пальчики і ранки)
Моя перша лялька - це був кукурудзяний качанчик, спеленаний у якусь сіреньку ганчірочку...і я тому все ще купую собі ляльки, які одягнені як принцеси )))))

2016-07-20 00:02:34

Лана Сянська

Дякую. Цікаво було довідатися історії Ваших ляльок. Ну, а в мене якось не так з ляльками. Головне, щоб люди не були схожими на ляльок.

2016-07-21 00:46:52

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений