Автор: Павло Браницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-12-27 16:29:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ВЕЛИКИЙ ВІЗ КОЛА СВАРОЖОГО (уривок із поеми БУВАЛЬЩИНА ПРО БАБЦЮ ЗЛАТУ ЙОГУ)

Скажіть мені, - що в світі найсолодше?
Який найбільш жаданий в світі плод?
Напевно, це, - не винограду горщик
І не смоковниці чи меду повний рот.
Це є знання!...
                  Без них нема дороги
Куди,
         для чого,
                      та навіщо йти.
Вони є порятунком та підмога
Та шлях один до справжньої мети.
Знання прийшли до нас
                              та передались
Від пращурів, які їх зберегли
А нам легенди й сповіді дістались
Як то було, й чого ми досягли.
Всі пізнання прийшли до нас із неба,
Засяявши зірками у імлі
Мабуть, в той час
                так людству було треба
Аби ми стали щастя ковалі…
Тож, слухайте, мої чарівні діти
Про те, як передали нам той мед
У згадках майже всіх народів світу
Це найдавніша із усіх легенд.
…За тих часів в нас сяяло два сонця
А Місяця і зовсім не було,
Та похитнувся всесвіт в цій сторонці
І лихо у Чумацький шлях прийшло.
Планету Землю сильно затрусило
І небо впало з безліччю зірок
Боги небесні, міряючи сили,
Кидали зорі, мовби той пісок.
Правиця сонце згасло в яснім небі
І замість нього запалав в пітьмі
Великий Місяць.
                     Наче білий лебідь,
Що прилетів до нас на самоті.
Здавалося, у темряві пустелі
Новітнє небо в кузні майстер ткав   
Він молотом
                 із кам’яної скелі
Барвисті зорі в небо висікав.
З`явився Місяць, Віз Сварожим Колом,
Що дали людству мудріть та знання
Коли хліб сіяти,
                     коли хрещенську воду
Пити з озер…
                   Та інші пізнання…
Тепер зірки підказували людству    
Шляхи й дороги в морі, на землі,
Дали й абетку, мову: давні Руни, -
Містичні знаки сяйва у імлі.
Тож і сьогодні Віз Сварожим Колом
Над нами світить,
                       й сповіщає нас
Коли зима, весна чи літо знову…
Дай Боже, щоб вогонь його не згас!
…З тих пір
              із давнини
                            розповідають
Як втратив своє око мудрий Гор,
Сплативши за знання, що відкривають
Для всього людства
                         Грамоти Собор.

27.12.2016

История cоздания стихотворения: