Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
Автор: Павло Браницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-06-24 12:02:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
У ті роки Московія зухвала
Про перемир`я з турками уклала
Тридцятирічний знаний договір.
А із литовцями –
на двадцять років мир
Було підписано із турками.
На милість
На певний час три царства причаїлись,
Готуючись до нової війни.
Немовби би кляте військо сатани.
Вона і сталась
між московським
й шведським царством
Бо неподільними лишилися багатства
Які знаходились у землях українських
Що для загарбників отих
були сусідські.
Козацтвом керував тоді Мазепа
Який з Петром,
мабуть так було треба,
Фортецю Київську в два роки збудував
І перший камінь у її заклав.
Укріплювали підступ городища
Щоб неможливо було теє місто знищить.
Але наш Гетьман бачив всю підступність
Царату Петра Першого,
та тупість
Й те гноблення народу,
хижі плани
Які Московія для українства мала…
Ось що писав Мазепа до старшини
Про лють царів до неньки України.
Грамота Івана Мазепи полковнику Скоропадському: Жовтень 1708 року.
«Московська потенція вже давно має всілякі наміри проти нас, а
останнім часом почала відбирати у свою область українські міста,
виганяти з них пограбованих і доведених до убогості жителів і заселяти
своїми військами.
Я мав від приятелів таємне застереження, та
й сам ясно бачу, що ворог хоче нас — гетьмана, усю старшину,
полковників і усе військове начальство прибрати до рук у свою
тиранську неволю, викорінити ім'я запорізьке і звернути
усіх у драгуни і солдати, а весь український народ піддати вічному
рабству.
Я дізнався про це і зрозумів, що московська потенція вступила до нас не
заради того, щоб
нас захистити від шведів, а щоб вогнем, пограбуваннями і вбивством
винищувати нас.
І от, за згодою всієї старшини, ми зважилися віддатися в протекцію
шведського короля в надії, що він оборонить нас від московського
тиранського ярма і поверне нам права
нашої вільності...»
Останню краплю дали три події
Які вчинили кляті лиходії:
Петро ввів в Київ власний гарнізон,
І склав свій узурпаторський закон
Для українства.
За яким всі люди
Й козацтво
мали воленьку забути.
Та підкорятись повністю царату,
Який калічив всю козацьку владу.
Мав призначати гетьмана й старшин,
Та збільшував податки для дружин.
Та головне,
що цар Петро хотів
Щоб Меншиков на трон гетьманства сів.
Тим часом, Карл XII із військом
Вже підійшов до московітів близько
Та з Польщею уклав мирну угоду
Поставивши нового воєводу.
Ліщинський Августа на троні замінив
З яким Мазепа довгий час дружив,
Та врешті решт,
став під знамена Карла.
…Сприйнявши це за зрадництво зухвале,
Петро із Меншиковим знищили Батурин
Спали все,
та зруйнували мури
Вбивали тисячами всіх: жінок, дітей.
Лилася кров та сльози із очей.
Так знищили гетьманську столицю
Й пограбували козаків скарбницю.
А потім вихвалялися, прокляті,
Що так надалі буде в кожній хаті.
…Якби не зрадник міста -
Іван Ніс
То не було б ні крові, ані сліз…
Не справдились Мазепини надії,
Щоб в козаків столицею був Київ.
І вольності козацтва утекли
Немов водиця із Дніпра ріки
Разом із кров`ю.
Та про волю думи
Бурлили й в мене.
Та на час поснули.
…Я юнаком у ті часи ще був
Все бачив,
та нічого не забув.
Ні кривд, ні зрад,
але ще сподівався,
Що нашому народу з часом вдасться
Здобути волю,
мати славну долю,
Зорати битв омите кров`ю поле
Та де там…
Війни й лихо не минали
І люди один одного вбивали.
Нажаль і браття наші розділились
Хто із Мазепою зоставсь на Божу милість
А хто залишився царю Петру служити
Немов хотів серед рабів пожити.
На рік де`вятий
знову в тяжкій битві
Зійшлися шведи з царством московітів.
Незламний Карл,
мов снігова лавина
Йшов по Європі, доки тут не згинув.
Петро боявся Карла мов химеру.
Пропонував йому із тричі раду й мир
В обмін на порт у моря.
Та все ж першим
Таки наважився під Ворсклою на бій.
Біда у тому, що в цей час козацтво
Тут розділилось військом
з двох сторін.
Одні із Карлом та Мазепою зостались
А решта москалям дала уклін.
Позбувся булави Мазепа-гетьман
Цар Скоропадському віддав козацьку владу
І в битві піл Полтавою у червні
Бог поділив козацьку всю громаду.
За московітів тисяч п’ятдесят
Драгунів та козаків воювало
За Карла тисяч сорок всіх солдат.
Та в Петра Першого гармат було чимало.
Спочатку Карл тримав в облозі місто
І думав, що Петра вже переміг
Та той собі обрав зручніше місце
Для бою.
Та здолати Карла зміг.
В оточені лісів маленьке поле
Не дало змоги шведам розгорнутись.
Москвини притискалися до Ворскли
Та поробили для гармат редути.
Облога ще в Полтаві залишалась
Мазепа прикривав обоз та фланги
Щоб захистити всі тили у Карла
Та Бог не дав здійснитись його планам.
Поранений напередодні битви
Сам Карл не міг вже військом керувати
І всі його надії та молитви
Розбились
через
москалів гармати.
Та ще й калмицький хан з імям Аюк
Вчинити мав для короля каюк…
Дізнавшись про підмогу русам ханів
Король не став чекати бусурманів
І наказав на ранок виступати
Щоб враже військо швидкоруч здолати.
Пішла у наступ короля піхота
За ними слідом –
чимала кіннота.
Їх стріла кавалерія й редути
Із генералом Меншиковим лютим
Катом,
в якого
руки у крові,
Й біда пішла по батьковій землі.
Йому тут шведи дали прочуханки
Він відступив кіннотою спочатку,
Та потім залпи із рушниць й гармат
Перетворили шведів в м`яса шмат.
Упландський полк
мов купа дров лежав
Неначе хтось їх мертвих накидав.
І Карл був вимушений, -
(хай йому вже біс),
Відвести військо в Будищанський ліс.
Тут почалась гарматна стрілянина
З обох боків.
Й висів на волосині
Тієї битви справжній результат
Та Карл, не боячись отих гармат,
Скакав знов вершки браво на коні
Немов народжений у битвах та війні.
Прорвались знову шведи до редутів
Та цар Петро у контратаці змусив
Їх військо від редутів відступити
Та врешті решт всіх полонить
й розбити.
Із флангів вдарили по шведах москалі
І тисячі поснули в вічнім сні.
Шматок картечі вцілив у коня
Зчинився ґвалт: «Рятуйте короля!»
Зім`ята була наступом піхота
Й потрапила до Ворскли у болото.
Весь бій тривав не більше трьох годин
Та ще не скоро мав настати мир.
…Король з Мазепою тікали у Бендери
Дніпром переправлялись на галерах
В той час як Меншиков
удвох із Скоропадським
Наздоганяли військо шведів й саксів.
Командувач їх генерал Ленгаупт
Який у пастку знову ледь не трапив
У Переволочній,
на Петрову милість
здався
І так без війська та клейнод зостався.
На тому і скінчилась страшна битва,
І час настав втішатись у молитвах.
Умови миру запорожців не торкались
І наші козаки
ні з чим зостались.
Ніхто їх душ й життів не рахував
Таке було…
Час правди не настав…
История cоздания стихотворения:
Проза жизни. Так обычно и бывает |
Рецензия от: Наташа Карлисано 2024-04-26 13:38:30 |
Ой, как здорово!!! Очень понравилось. |
Рецензия от: Раиса Татаркова 2024-04-26 13:32:15 |
К сожалению, зло часто оказывается сильнее добра... Классный стих!. |
Рецензия от: Раиса Татаркова 2024-04-26 13:29:29 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |