UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Подробнее можно узнать тут
Автор: АП О. Доброва, Т. Лавинюкової "Поет-Художник"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-04-21 00:27:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
39.Межелайтіс - Чюрльоніс
Ссылка на страницу с аудиозаписью: Ноктюрн
АП «Поет – Художник»
39. Едуардас Межелайтіс - Мікалоюс Константінас Чюрльоніс
Дорогі друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується.
Нагадаю, що АП «Поет-Художник» - не пізнавально-навчальна програма про художників, як
деколи думають. Це розповідь про поетів, котрі пишуть про художників, знаходять джерело
натхнення у творчості художників. Тому прошу писати свої «рецки» переважно про вірші. Але,
якщо хочете поговорити про художника, то будь ласка!
Зауважу також, що АП «Поет-Художник» ні в якому разі не конкурс, як теж дехто вважає. Не
треба обов’язково писати свій твір на тему того ж образотворчого об’єкту (картини, скульптури
тощо). Але, якщо у вас народиться експромт під впливом побаченого чи прочитаного, то це теж
приємно.
Отже, наша тема «Поет-Художник»… Я розкажу про поета, котрий присвятив своєму улюбленому
художнику не один і не два поетичні твори, але цілу книжку. Саме так, поет Едуардас Межелайтіс
та його співавтор художник Аугустінас Савіцкас написали книгу «Чюрльоніс». Думаю, багато хто з
наших авторів і гостей добре знає, хто такий Мікалоус Константінас Чюрльоніс. Він починав як
музикант, композитор. Це не дивно, бо виріс він у родині музиканта-органіста. З відзнакою
закінчив Музичний інститут у Варшаві, потім – Консерваторію у Лейпцигу. Вважається одним із
піонерів абстрактного югендстилю в Європі (нім. Jugendstil — «молодий стиль»).
Але незабаром в юнакові прокинулася неймовірна тяга до живопису, з якою він був не в силах
впоратися. Відтепер музичні та художні інтереси постійно перетинаються. Він пише музичні твори,
які ніби зримо змальовують природу, її чари і таємниці, тобто «малює» засобами музики. У той же
час його живопис надзвичайно «музичний»; його картини так і називаються: «Соната моря»,
«Соната сонця», «Зоряна соната» тощо. Як і справжня музична п’єса, кожна така «соната» - це
цілий цикл картин, які називаються відповідно «Алегро», «Анданте» і т.д.
Власне, все це треба самим і побачити, і почути. Для «побачити» я вибрала картину з циклу
«Казка королів», а для «почути» – музичну п’єсу «Ноктюрн», вгорі над картинкою є плеєр.
Враження від живопису Чюрльоніса можете одержати тут: http://bibliograph.com.ua/k100-
Chyurlenis/index.htm а прочитати книгу, наприклад, тут: http://www.rulit.me/books/chyurlyonis-
read-399932-1.html
Але я, здається захопилася, забула, що я не беруся оцінювати творчість художника. Тим більше,
такого фантастичного художника пензля і звуку… Хай це зробить кожний сам для себе.
Звісно, я не зможу показати і прочитати тут всю книгу, яку написали Межелайтіс і Савіцкас.
Наведу тільки вірш Межелайтіса «Його ініціали», з якого починається книга (у перекладі з
литовської Юрія Левітанського). Отже, слухаємо, читаємо, дивимося, ділимося враженнями.
З найкращими побажаннями до всіх, щиро - Тетяна Лавинюкова.
ЕГО ИНИЦИАЛЫ
«…я как вольная птица (без крыльев)…»
М. К. Чюрлёнис
МКЧ * –
как странная птица,
из тех, что мы не видали,
из тех, несомненно, живущих в сказочных рощах,
летит и летит, пробиваясь к солнечной дали,
этот резкий причудливый росчерк.
МКЧ –
это волны
набегающего прилива,
где чайка четко очерчена лучом заката,
или реющая над раскрытым роялем грива
за роялем сидящего гениального музыканта.
МКЧ –
это в сумерках,
когда очертанья туманны
и звезды так странны над розовыми куполами,
рядом с легко летящей готикой святой Анны
черная его крылатка бьет на ветру крылами.
МКЧ –
это башня и гений,
простирающий руку
МКЧ –
это мера гения,
что, как собственные владенья,
небеса перекраивает, и каждый этот отрезок
превращает потом в удивительные виденья,
фантастические цветные виденья фресок.
МКЧ –
это подписьна полотнах, отмеченных вечностью,
это волшебный ключик от затворенных
башен, наполненных доброй его человечностью,
от бесконечных галактик, им сотворенных.
* МКЧ – инициалы Михаила Константиновича Чюрлёниса, которыми он подписывал свои
картины. Его автограф на литовском языке.
История cоздания стихотворения:
Мікал́оюс Константі́нас Чюрль́оніс ( 22 вересня 1875 — 10 квітня 1911) — литовський художник і
композитор («Соната сонця», «У лісі»). За своє коротке життя (35 років) Мікалоюс створив
близько 400 музичних п'єс, 300 картин, а також безліч літературних творів, віршів. Більшість
картин художника розміщені в М. К. Чюрльоніса Національному художньому музеї в Каунасі, Литва.
Едуа́рдас Межела́йтіс (3 жовтня 1919, село Карейвішкяй — 6 червня 1997, Вільнюс) —литовський
поет, перекладач, есеїст.
Савіцкас Аугустінас — (12.5.1919, Копенгаген), литовський живописець і мистецтвознавець.
Про книгу: Э. Межелайтис, А. Савицкас. Чюрлёнис
Издательство «Искусство» Москва • 1971.
Перевод с литовского: Б. Залесской (проза), Ю. Левитанского (стихи)
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1848
Рецензии
Чюрленис – редчайший драгоценный камень в венце гениальных личностей, воплотивших неземную красоту, космизм доступными людям средствами. Немногие обладали, как Чюрленис, даром создавать одинаково прекрасные музыку и полотна. В этом он перекликается со Скрябиным, воплощавшим в музыке световые и цветовые ассоциации. Специалисты говорят, что Чюрленис мог бы стать и прекрасным литератором.
В моей жизни когда-то давно был целый период увлечения творениями Чюрлениса. Бывал и в Каунасском музее его живописи, и в Друскининкае слушал фортепианные концерты, которые проходили в доме-музее Чюрлениса. Слушатели находились снаружи, а музыка лилась через открытые окна, что нашло отражение в моем стихотворении «Миры Чюрлениса». Это создавало неповторимый шарм и ощущение присутствия автора. Музыка Чюрлениса с давних пор в моей фонотеке. Сразу же вспомнился ноктюрн, размещенный здесь. Особенно любил его органные фуги, что тоже отразил в стихе. А картины Чюрлениса всегда жили где-то в глубинах сознания. Это стало понятно, когда снова соприкоснулся с ними при написании стиха.
Стихотворение написано по мотивам музыкальных произведений и полотен Микалоюса Чюрлениса.
Миры Чюрлениса
Ноктюрн Незримого полотен –
Слиянье музыки и снов,
Сокрывшихся в палитре плотной
При сотворении миров.
***
В поэме «Море» вод нездешних
Челны настигнуты Волной.
Жемчужный Свет ковчег нашедших
Ведет спасительной Рукой.
Свет Глаз дорожками по морю –
Маяк сияет в Вышине.
Andante моря в том... миноре –
Надежды шепот в Тишине.
***
Органа фуга – Ангел «Жертвы».
С небес ступени в крест земной.
ВысОки крылья, Мысли светлы,
И звездный путь над головой,
Где в замке Сказки чудотворной
Под белой манной облаков
Сонатой Солнечной мажорной
Освобождают от оков.
***
В Друскининкайском доме окна
Распахнуты во внешний мир,
И открывает сердце тонкий
Симфоний Космоса клавир.
В нем Короли волшебной Сказки,
Что держат целый мир в руках,
Чюрленису готовят краски
Палитры Света в светлых снах.
Примечание. Равносторонний крест – древнейший символ человечества (эзотерически).
Ніби теж відчинені усі вікна "во внешний мир"... 
Дуже дякую за поетичний відгук
Ніби теж відчинені усі вікна "во внешний мир"... Дуже дякую за поетичний відгук
Просто неуважність Мене дуже порадувало те, що ти написала, адже, всі непарні випуски АП - про тих, кого я сама люблю. І парні теж - про вірші наших авторів порталу УПП. Дякую тобі, Лєночко! 
Ну, буває, але я дуже втішилася твоєму відгуку. Приємно, що нагадала тобі про щасливі миті у світі прекрасного. 
По-перше: хотілося сказати кілька позитивних слів про Мікал́оюса Чюрль́оніса:
Мріючи поєднати музику та живопис, ототожнюючи дійсність із світом фантазії, Чюрльоніс-композитор і Чюрльоніс-художник у своїх творах по-новому розкрив відчуття ліричного бачення у власній концепції – «лірика навколишнього світу», – земного та космічного пейзажу, який уявлявся йому як велика симфонія, а люди – як ноти. Взагалі, Чюрльоніс належить до «національних» композиторів, адже він популяризував литовський музичний фольклор і підніс литовську музику до професійного рівня. Недарма Литва так пишається своїм сином. Відомо, що для литовського музиканта мати у своєму репертуарі твори Чюрльоніса – справа честі. Литва також суворо зберігає за собою право на живописні полотна художника-Чюрльоніса і не дає принципового дозволу на вивіз їх за кордон.
Багато з критиків відносять художню творчість Чюрльоніса до символізму. Правда, зовні наївні й фантастичні сюжети приховують в собі глибокі відкриття. Про картини Чюрльоніса важко говорити, їх слід роздивлятися, в них хочеться розчинитися, і, можливо, тоді для вас відкриється гармонія й прихований зміст, що не можна висловити словами. Живопис Чюрльоніса (до речі, більшість картин виконані пастеллю) своєрідний за колоритом, позначений тонкою сріблястою гамою. Він переносить глядача у світ казки (триптих «Казка», цикл «Казка королів»), фантастичних видінь, містики (цикли «Творення світу», «Знаки Зодіаку», народних вірувань та легенд «Весна», «Соната вужа», «Жемайтійські хрести»). Всі згадані твори знаходяться у місті Каунас, в музеї імені Чюрльоніса.
Так що ж все-таки відкрив Чюрльоніс людству? Приєднуюся до критиків, які визначили що це була розгадка людської мрії про Щастя й Гармонію. Аби бути щасливим, треба жити у Гармонії і навчитися приймати ВСЕ. Себе в тому числі. Навчитися жити з думкою про те, що можеш спробувати висловити самого себе, прихованого, по-різному. І якщо це буде щиро – то це буде довершено і торкнеться іншого. Чюрльоніс втілив ідею «СИНТЕЗУ мистецтв».
У цей весняний день процитую вірш литовській поетеси Соломеї Неріс, який вона написала під впливом циклу «Соната весни» Чюрльоніса:
Весна, весна! В садах поёт сирень,
Звенит река, сияет майский день,
Река небес – так глубока,
А ветер гонит облака!
Весна, весна! В ветвях берёз лесных
Струится сок побегов молодых –
То кровь моя – и ветра взлёт
Дыханьем воли обдаёт,
Там белой тучкой пробежит,
Там в листьях ивы задрожит,
Там птицею вспорхнёт лесной
Твоя свобода, край родной!
Колокола мне в сотый раз
О счастье, о любви поют...
Встречай меня, родной приют!
Межелайтіс – відомий литовський поет. Його вірші – своєрідний сплав поетичної публіцистики і ліричної прози. «Не вірші пишу – творю світ людини!» – гордо декларує Межелайтіс у книзі «Поет і людина». Лірика поета не знає однотонності, одноманітності, сірості барв і трафаретності. Це щира розповідь поета про себе, про поезію, про мистецтво. Твори Межелайтіса перекладені багатьма мовами світу. Але й сам Межелайтіс переклав литовською мовою вигадування А.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова та інші. Він також написав «У Вільні, городі преславнім» (1964) – про перебування Тараса Шевченка у Вільнюсі, переклав ряд його віршів («Садок вишневий коло хати», «Сонце заходить, гори чорніють», «І виріс я на чужині» та інші), а також П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, А. Малишка, роман «Злата Прага» О. Гончара (1950), збірник «Українські народні казки» (1949) – що говорить про велику повагу Межелайтіса до нашої української поезії та літератури.
Також хочу відзначити що Чюрльоніс та Межелайтіс – це споріднені творчі душі братнього литовського народу.
І на завершення моєї рецензії процитую ліричні рядки з вірша Едуардаса Межелайтіса «Жінка» (у перекладі В. Бичка), бо про любов до жінки ніколи не треба забувати:
У творах Ренуара ти – мов нетутешня, особлива,
Та по-земному звабна і грайлива,
Здаєшся ти мені такою,
Мені здаєшся ти такою –
Земною водночас і неземною.
Щодень ти неоднакова і різна –
Ласкава і грізна,
Шляхетна й недосяжна,
У красі суворій невимовна,
Розумна і відважна,
Натхненна і гріховна,
Манлива, наче вогник у вікні...
Така й потрібна ти мені…
И Татьяне спасибо огромное! Без её усилий ничего бы не было. Таня, ты тоже открываешь нам окна))))
Колыбель таланта в Друскининкае, там дом-музей художника. Места сказочные и чудные: сосновые боры, лебединое озеро с ручными лебедями, легендарный Нёман. Именно в таких местах рождаются гении.
В обычном сельском доме пианино! Полотна Чюрлёниса дышат мистикой, и каждое - шарада!
Смотрите его "Истину"!
Межелайтис так верно выразил всю суть таланта!Гений перекраивает небеса в красочные фрески, открывает новые галактики! Просто прекрасно, что есть на земле ещё такие места и рождались такие люди!
Спасибо за красоту,Татьяна!
И картины мне такие по душе - в руках персонажей то светлое, что нужно людям. Наводит на мысль - свет есть и он в наших руках. Это воодушевляет, подвигает к светлому и вечному.
А с хорошим настроением и проблемы решаются легче. Я уже понимаю, что повитать - это не уход от реалий, а возможность посмотреть на них с высоты птичьего полёта. Хотя какое-то время очень приятно с закрытыми глазами предаваться потоку высей, подаренных искусством. И даже нужно!
Щиро вдячна, за проект започаткований на порталі, Танюшою Лавинюковою.
Мера безмерна -
глубин созидающих...
Икс, игрек, зет - взрыв
| Стихи затрагивают
душу, Когда о вечном и родном... И кто желает сердце слушать, Тот возвратится в Отчий дом. |
| Рецензия от: Василий Омельченко 2024-04-19 00:12:28 |
| Мой первый: ...Все не то, все не так. Или я совсем дурак? Или с дурами встречался, И от них беды набрался? Но веры я не теряю, И с верой умру, Даже если любовь потеряю, И больше вовек не найду. |
| Рецензия от: Василий Омельченко 2024-04-19 00:03:15 |
| Хіба не те промовлене у
Слові, - Що буде зле, і будьте на готові!.. Останні дні правління Змія злого... А потім Царство Істинного Бога! 2 Тимофій 3:1-5 |
| Рецензия от: Василий Омельченко 2024-04-18 23:47:29 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |