ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!
АП - Авторские программы регистрируются по согласованию с Администрацией сайта. Авторы УПП самостоятельно разрабатывают и проводят мероприятия в своих программах без непосредственного участия Администрации.
Подробнее можно узнать тут
Дорогі друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується. Нагадаю, що АП «Поет-Художник» - не пізнавально-навчальна програма про художників, як деколи думають. Це розповідь про поетів, котрі пишуть про художників, знаходять джерело натхнення у творчості художників. Тому прошу писати свої «рецки» переважно про вірші. Але, якщо хочете поговорити про художника, то будь ласка! Зауважу також, що АП «Поет-Художник» ні в якому разі не конкурс, як теж дехто вважає. Не треба обов’язково писати свій твір на тему того ж образотворчого об’єкту (картини, скульптури тощо). Але, якщо у вас народиться експромт під впливом побаченого чи прочитаного, то це теж приємно.
У цьому випуску АП «Поет-Художник» свій вірш «кобальт 60» представляє наша колега, авторка УПП, Вулпекула. Її вірш створений під враженням від гравюри іспанського художника Франсіско Гойї «Сон розуму породжує чудовиськ». Гравюра входить до серії «Капрічос». Отже, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.
З найкращими побажаннями до всіх, щиро - Тетяна Лавинюкова.
кобальт 60
зима не отступает ни на йоту, хоть по календарю пора ручьёв здесь выдают на жизнь хромую квоту и дни сурков становятся в ружьё.
причём зверьков, как будто бы с десяток: друг дружку подменяют, подлецы, стоят на вахте, не жалея пяток, и врут мне об идеях Лао-Цзы.
они шустры, уму непостижимо, характеры различны и подход. хитры, коварны и чертовски лживы, того гляди поймают в оборот.
но я кричу: оставьте же в покое дорожные зарубочки мои, хочу штрихом быть на картине Гойи с активностью под тысячу Кюри.
Франсіско-Хосе де Гойя (30 березня 1746, Фуендетодос біляСарагоси — 16 квітня 1828, Бордо) — іспанський живописець і гравер. «Капрічос» Після важкої хвороби на лихоманку у 1792 році Гойя залишився глухим і став відлюдкуватим та заглибленим в себе. Протягом п'яти років, які пішли на одужання, він багато читав про Французьку революцію та її філософію. В результаті з'явилась серія гравюр, яка була опублікована у 1799 році під назвою «Капрічос» (ісп. Caprichos). Темні видіння, зображені у цих гравюрах, частково пояснюються самим автором у його підписі: «Сон розуму породжує чудовиськ», вони демонструють гострий, сатиричний розум художника; особливо це помітно в таких гравюрах, як «Полювання на зуби». У цій створеній в два етапи серії з вісімдесяти гравюр Гойя не тільки нападає на людські пороки — легковажність, боягузтво, легковірність, нещирість, тупу жорстокість, бажання жити чужим розумом і т.д. Він ще й висвічує в гротескній формі весь традиційний іспанський порядок, включаючи його найсвятіші ідеали.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 800
Дякую всім, хто взяв участь в обговоренні 40-го випуску АП "Поет-Художник". Автор цікавого вірша "кобальт 60" Вулпекула нагороджується традиційною почесною відзнакою. Всіх запрошую до нового 41-го випуску АП.
Цікавий вірш.
"хоть по календарю пора ручьёв" - гарна знахідка.
О, збережи, Господь, щоб не бути навіть
" штрихом... на картине Гойи". Адже кожен його штрих - це духовний руйнівний світ депресії, який атакує свідомість. Відректися від цих штрихів - на благо здоров'я.
Юля, від щирого серця раджу переробити ці останні два рядки, тому що слово часто матеріалізується.
Хіба що "бути штрихом проти божевілля ворожої групи хижаків"...
З найкращими побажаннями, О.Ф.
Знаєте... Десь же ж "трохи в темі" народилось нещодавно...
АПОКАЛІПТИЧНЕ
Десь у тиші лісів відцвітає весна,
В смутку в"ялих конвалій похована літом...
Гіркотою полину принишкла війна
У містичним туманом полях оповитих.
Промінь сонця світанку розпалює гніт.
Все завмерло... Лиш Мати в тривозі за Сина,
Бо в лещата сталеві затиснуто світ,
І стискається десь металева пружина,
Що зірветься умить у незвіданий шлях,
Що, немов Архімедова точка опори,
Дочекалась нарешті свого важеля
Перекинути землю... Злітає угору
Щемна туга за тим, що змінилось усе...
Цей солодко-гіркий дивний смуток у грудях
За минулим, що в споминів ліг несесер,
Бо того, що було, вже довіку не буде.
Сонце зблиском трагічним кида смолоскип
На хати, хмарочоси, вігвами, дували,
І відходять у вічність про щастя думки,
Мов нікчемності осінь зів"ялих конвалій.
Ніж свячений (як звуть Його?) патрає це
Догниваюче тіло пожухлого світу.
Сходить сонце, майбутнього прото-яйце,
І в одвічності відчай виписує літер.
На картину Гойя "Сон разума рождает чудовищ" у меня идут вот такие ассоциации, к сожалению:
***
Зарубками на черном и на красном
Был знатен этот, да и прошлый век.
Рабы вставали – с мыслью о прекрасном,
Ведь без свободы – гибнет человек.
И вот уже: «Вперёд, на баррикады!»
Пылает сердце, и душа кипит!
За волю, за народ, не за награды.
Печально только, если разум спит,
Спелёнутый канатами эмоций.
Чудовища, сей оседлав прилив,
Без компаса, руля, надёжных лоций
Шутя бросают корабли на риф.
***
Здравствуйте, иванА, под тысячу Кюри - это смертельная доза радиации, кобальт 60 как раз и может обеспечить эту дозу, я осмелюсь посоветовать Вам немного почитать о ядерной физике, которую, Гойя, само собой, не знал и знать не мог, а потом попытаться понять почему мой ЛГ хочет стать штрихом на картине Гойи и пофантазировать в каком именно месте картины ЛГ хотел бы себя увидеть штрихом.
А остальное в стихе совершенно не важно, поверьте мне, как автору текста.))
Мне кажется даже, что в стихо взяты более крупные мазки - и тема раскрыта очень обширно, так как идёт повествование о том, что происходит с миром, если мрак ума - не просветляется.: " зима не отступает ни на йоту "!!! "на жизнь - хромую квоту.." !!! " друг дружку подменяют подлецы..." !!! " И врут нам о идеях..."!!! " они - ...хитры, коварны,...лживы.."!!!
"НО Я КРИЧУ!..." - эти строки - вообще шедевр иносказательности, передающий колоссальную боль и тревогу АВТОРА за всё происходящее.
Спасибо, Наташа, что боль мою услышала, но думаю, что Гойе болело не меньше, просто достучаться словами гораздо легче, чем изображением. Люди картину воспринимают статически и не хотят даже представить себе её динамику.
Вот как-то так...
Чего захотела- тысячу Кюри, а ещё и десять лживых зверьков. Гойя художник, философ, гражданин, борец...
Он необъятен. А вообще в этом что-то есть. Понравилось.
Гойя - это философ,а потом уже художник.
Картина знакова: сон разума опасен для человечества!Когда разум спит, пороки разгуливают.
Стихо Вулпекулы как слепок с этой картины.Всплеск эмоций, обрывки обид и одно яркое пожелание.
Полагаю, что эмоции не признают знаков препинаков и красной строки.
Есть над чем думать: и над образами Гойи, и над строками поэта.
Всем- всем добра и удачи!
Амінь !
Слава Господу за Його
смерть і Воскресіння, за
те, що Він дав нам Своє
прощення, що Ісус вже
гряде !
Дякую , сестричко , щиро
! Божих благословінь Вам,
миру !
Нелли,стихи Ваши трогают
струны души.Как просто и
хорошо сработаны!
Поздравляю с творческой
удачей. А есть ещё
израильская песня
"Алилуйя",котор
ая когда -то победила на
Евровиденьи.Я пою её на
иврите.Есть и на
английском,и на русском.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.