Автор: Людмила Прохорова
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2015-12-09 16:52:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КАЗКА ПРО СНІГОВУ БАБУ

Малюки качають сніг.
Куля. Друга. Зверху них  -
кулька менша  -  голова.
Здрастуй, Бабо снігова!

Два камінчики чорненькі  -
вже й підморгує старенька.
А морквину Гнат приніс  -
догори задрався ніс.

Губи мають буть червоні,
як тепер у всіх долоні.
Помідор би роздобути!
Тільки де?  Надворі ж лютий!

"Буде й так!  -  сказав Микита.  -
Годі голову сушити!"
"Ну, звичайно,  -  каже Ганна,  -
і без рота непогано!"

Та знедолило стареньку
недороблення маленьке.

Носять воду від криниці.
Як виблискує водиця!
Захотіла баба пити.
Та нема як попросити! ...

Вже й додому час дітворі
на обід. Але надворі
весело і смішно.
Скрізь літають сніжки
і пірнають в білий сніг,
що у баби коло ніг.

Баба досі зголодніла,
бо із ранку ще не їла.
Дума: то безперестану
галушки летять в сметану!
А на їжу цю неначе
сонце масло  ллє гаряче!

Хоч би як покуштувати!
Тільки ж треба рота мати!

Тож від голоду та спраги
худне, тане бідолаха.
Сльози котяться рясні
у брудний намоклий сніг.

История cоздания стихотворения: