КРАЩЕ БУТИ ОСТАННІМ СЕРЕД ВОВКІВ, НІЖ ПЕРШИМ СЕРЕД ШАКАЛІВ.....

Автор: Вадим Барченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-01 11:14:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я ЙДУ ЗА НЕБО…

Не заспокоюй , не болить… Тепер не треба…
Хоч як прожив, та певно десь залишив слід…
Потрібно йти… Мій дім – на тому боці неба,
Який мене чекає так багато літ…

Я тут чужий… Таким залишуся назавжди…
Життя твоє – а я лише безлика тінь..
Я довго так в краю брехні шукаю правду,
Та серце мріє про безмежну далечінь…

Минає все: секунди, дні, роки, століття….
Та всі вони з прогірклим присмаком біди.
Мабуть я був твоєю золотою кліттю,
Але не став ковтком холодної води…

Я не прошу… Просити, мабуть, вже запізно...
Холодний дощ залив і так слабкий вогонь...
Були одним… Але теперь настільки різні….
Чужі світи… Без слів, без дотику долонь…

І без очей, що часто снилися ночами…
Колись затихне все, що зараз так болить...
Вчорашнє щастя завтра стане просто снами….
Вчорашня віра стала небажанням жить…

Але навчуся самоті…  Життю без тебе..
Я так хотів, але не став лише твоїм…
Не заспокоюй… Відболить… Теперь не треба…
Я йду за небо… Там давно чекає дім…

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1255

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 25.
!!
2018-02-27 17:08:55
Спасибо.
2018-02-28 10:01:10
Чудово, Вадим!
В каждой строчке боль и это ощущается на физическом уровне, когда читаешь стих, спасибо за талант!
2017-08-09 18:49:14
Благодарен, Василина....
жизнь - это не только радость.... Иногда приходится проходить и через боль....
Радует, что всё - временно....
Рад увидеться с Вами.
2017-08-10 09:33:37
Чудово, Вадим!
В каждой строчке боль и это ощущается на физическом уровне, когда читаешь стих, спасибо за талант!
2017-08-09 18:49:13
Щемно.

Навіяло:

Мій справжній дім, за обрієм небесним,
По той бік неба, сонячного сходу…
Де вітер, побратим всім безтілесним,
Душа не відає, про знатність свого роду…


Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 0
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2017-06-16 17:17:28
Чудові рядки, Валю... просто чудові...
Якщо це коротенький експромт - то його обов"язково треба дописати до окремої роботи. Початок вже є....
Дуже дякую, радий Вас бачити у себе.
2017-06-17 09:42:43
Такий чудовий вірш! Глибокий, пронизливий, вистражданий...
Із присмаком такої гіркоти... Що просто неможливо це не відчути, читаючи.
А ще вразив ритм вірша. Дуже рідко зустрічається... Якщо я не помиляюся, то це пеон, 4-го порядку.
Браво, Вадиме!
2016-11-24 13:41:13
Можливо він такий саме тому, що він - швидше за все автобіографічний (в якійсь мірі)..
А про те, що переживав у власному житті, писати легше... Слова приходять самі, нічого вигадувати не треба...
А ритм... Швидше суміш пеона з олександрійським... Щось середнє...
Свого роду експеримент для мене працювати в такому розмірі...
Вдячний Вам за таку оцінку. Приємно.
Завжди радий Вас бачити у себе, Юлю.
2016-11-24 15:05:52
Добрый день!
...На небо мы всегда успеем!
А вот жить здесь на земле достойно, могут далеко не все!
Желаю удачи!
с уважением...
2016-09-07 11:36:13
Признателен, Наташа.
Прожить достойно - это то, что дано действительно не многим...
Но мало кто не совершает поступки, за которые потом не стыдно.
Рад Вам. И взаимно - всех благ!
2016-09-07 11:41:08
Проникливо, образно і сумно. Коли поети так пишуть, то хочу вірити в те, що на небо вони збираються ходити за натхненням і новим змістом життя...
2016-08-18 00:07:34
Цей вірш і справді сумний.
Зараз життя наповнене саме такими подіями, які надихають саме на сумне.
А "на небо" - наш дім і справді там. Десь далеко... І цей дім час від часу кличе....
Радий Вас бачити.
2016-08-18 10:57:54
Одно из самых удивительных ощущений - ощущение пленения поэзией... как сейчас я - Вашим стИхо...
Бесспорно - оно прекрасно!!!
Спасибо, Вадим!!!
2016-08-12 12:17:09
И Вам спасибо, Наташа.
Польщен Вашими словами.
И мне приятно, что именно такие ощущения вызвала у Вас моя работа.
Всегда рад Вас видеть.
2016-08-12 12:24:12
Гарний смуток)).
Мабуть кожна людина (хоча би раз у житті) відчувала щось подібне.
Вірш сподобався!
2016-08-08 22:45:02
Дуже вдячний, Лоло!
І справді всі проходять такі от відрізки.
Без них - життя не повне.
Радий бачити у себе.
2016-08-09 09:53:03
Без паніки, Вадиме, життя продовжується. У кожного своє. Але обов'язково за чорною полосою прийде світла, заграє розмаїттям барв, веселкою стане над головою.
А вірш написаний смачною українською мовою. Люблю таку. Дякую. У Вас це перший вірш українською, який я прочитала. Пошукаю, може ще є. Мені сподобався.
2016-08-05 15:28:48
Та я ж без паніки....
Так, простий сум за тим, що було і чого враз не стало....
Але я також сподіваюсь, що час все розставить по місцях...
Так має бути... Чорна смуга не може тривати бескінечно.

А українською вірші є, правда не багато.
Є в паперових записах (з дуже давнього), але їх треба шукати та набирати в електронний вигляд. Може згодом. Зараз часу немає вільного.
Радий Вам, Ніно, завжди...
2016-08-05 15:39:24
Стихотворение щемящее... Но главное - не уйти на небо, как говорится, с концами. Главное - жизнь. Тогда всё ещё будет, а без неё - ничего. Желаю всего хорошего, даже если его перемежают чёрные полосы!
2016-08-05 12:23:41
Спасибо, Наташа.
Полосатит последнее время не на шутку...
А на небо - все же скорее аллегория...
Дом, из которого я когда то ушел...
В прошлой жизни....
В одном из воплощений...
Взаимно, всего самого доброго! Главное - мира!
2016-08-05 12:53:50
Сумно,гарно,від душі.Дякую Вадиме,дуже сподобалось.
2016-08-02 10:17:53
Дуже вдячний, Інночко.
Поки що сумно, але впевнений - це пройде, як і все решта.
2016-08-02 10:25:53
Бажаю,щоб пройшло, але залежить від Вас
2016-08-02 10:30:15
На жаль, але не все залежить від мене.
Є ще інші "зацікавлені сторони"....
Або "не зацікавлені"...
Якось буде. І ще раз дякую.
2016-08-02 10:54:44
ууууу! Що за декаданс? )) Гарно, але сумно. Такі вірші і загалом настрій в суспільстві характерні, до речі, перед великими потрясіннями. Ну нас трясти ще сильніше - це занадто. І так всю душу витрясли. Одного разу потрапив мені в руки старовинний, дореволюційний задачник. І там чи студент, чи гімназист видно написав схожого вірша (ну звісно, звісно - в тебе кращий ;-) )) Без підпису. І дата: 1910... Подумалося, що пройде лише 4 роки і його життя закрутить у вирі Першої світової, революції, Громадянської, Другої світової. Яким він вийшов з цього виру? І чи вийшов? Є в мене вірш "Ссора". Як всі наші сварки, розлуки здаються дріб"язком перед Бідою... Певно, так і є
2016-08-02 09:30:45
От саме такий декаданс, Оленко....
Настрій - він як вітер: куди поверне - не знає ніхто...
А потрясіння... Скільки існує людина - рівно стільки вона живе потрясіннями....
Починалось з мамонта, якого не змогли догнати, і дожили до всього того, що зараз... Так що ще все не так вже і страшно. Чому бути - того не минути.
А розлуки - це і справді подія зовсім нікчемного масштабу, якщо дивитись на фоні всього того, що зараз відбувається у країні.
2016-08-02 10:14:00
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=201518 - моя "Ссора"
2016-08-02 10:26:16
і все ж :
Спокійно, милий любий друже!
Болить душа, насправді - дужче,
коли тікає тінь за небокрай,
коли надія, зморена украй,
кидає нас в колодязь безнадії…
Тому писать тобі посміла я, посміла-
що все проходить, все,усе,не враз,
але ж є друзі на Землі у нас.
І є кохання - тихцем напророчу,
Що не за небом, а десь поряд - хоче
тебе знайти, тобі одкрити очі…
Отож - на щастя я тобі ворожу )))
2016-08-02 00:41:35
Дякую за ворожбу, Наталочко!
А за чудовий екс - ще більша подяка.
Думаю, що все пройде так само, як і решта до того.
Всі ми проходимо через одне й те саме. Тільки в різний час.
Так що якось буде.
Радий бачити у себе.
2016-08-02 10:16:47
Все буде добре, терези щастя переважуть.:) З повагою!!!
2016-08-01 19:02:21
Дякую, Валерію!
Впевнений, що саме так і буде.
2016-08-02 10:17:37
2016-08-02 10:27:17
Вадим! Произведение - шикарно! А ты, дорогой, пиши...и отпускай боль, а мы читать будем...и поддерживать!
2016-08-01 18:42:12
Пишу, Юленька, пишу.....
Только вот выкладывать просто нечего....
Все такое "сногсшибательное", что просто аут.
Этот - самый "легкий" из написанного за последние недели....
Остальное - ...................
А коматоз разводить как-то не особо хочется....
Рад тебе! И спасибки за поддержку!!!
2016-08-02 10:20:24
Не быть, дружище, тебе одиноким))) хорошие стихи... Спасибо.
2016-08-01 18:37:15
Как-то будет, Женя!
Надо просто преодолеть очередной отрезок жизни...
А дальше - всё по накатанной...
Благодарен за визит и за понимание.
2016-08-02 10:21:51
В жизни любого из нас бывают "тёмные полосы"... Иногда они становятся даже не тёмными, а просто таки чёрными! И тянуться могут месяцами, а то и годами... Я желаю тебе, Вадим, чтобы твоя "чёрная полоса" миновала как можно скорее, уступив место светлой!!! Но чтобы это не помешало тебе и дальше писать ПРЕКРАСНЫЕ СТИХИ, только пусть они уже не будут такими печальными...
2016-08-01 18:27:52
Да, Танюша, так вот и шагаем по бесконечной "зебре жизни"...
А месяцы или годы - жизнь покажет. Не всегда и не всё зависит от наших желаний.
А писать буду... Куда ж я с подводной лодки-то?
Настроение только "плавает"... И пишется такое-же... Вот.
Спасибо, рад видеть в гостях.
2016-08-02 10:24:47
Всё будет !
Главное, чтобы только наша портальная подлодка не разделила в один "прекрасный" день судьбу достопамятного "Курска"...
2016-08-02 10:31:29
Всё может быть....
Плаванье по глубинам - это всегда своего рода риск.
Говорю как дайвер со стажем...
2016-08-02 10:57:57
Ничё, прорвёмся... Главно дело - бунта на корабле не допускать!!! Всех бунтарей - за борт! В свободное, тысызыть, плаванье... "И тогда нам экипаж - семья", как в одной советской песне пелось! Вот такая вот образцово-показательная семейка:
2016-08-02 16:30:41
В том то и дело, что
2016-08-02 16:47:01
Прекрасний вірш...
Але за небо не поспішайте, все буде гаразд)
2016-08-01 14:15:57
Я і не поспішаю....
Воно саме тягне до себе...
Радий візиту та дякую за відгук, Яно.
Приємно.
2016-08-01 14:35:55
Очень грустно... и очень хорошо написано, Вадим.
2016-08-01 13:34:40
Благодарю, Ира.
Не всегда и не всё в нашей жизни весело.
Время от времени грустить тоже надо.
Когда есть с чем сравнивать, радость - в разы приятнее и дороже.
Рад видеть у себя в гостях.
2016-08-01 13:54:18
Как я люблю стихи на украинском языке, они ярче передают настроение героя, данное творение ввело меня в стопор, очень и очень, Вадим, пополню копилку...
2016-08-01 13:10:12
Мабуть, українська набагато виразніша та повніша, ніж російська...
Тому і звучать ті самі слова пронизливіше...
Я не так давно пишу українською, але одне можу сказати напевне: мені це сподобалось.
Дякую, Надю. Приємно,що скарбничка стала трішечки повнішою.
Дякую.
2016-08-01 13:26:44
Дуже гарний і сумний вірш. Видчувається такий біль. Сподобався. Нехай Вам щастить в усьому. З повагою,Ала.
2016-08-01 12:33:51
Що в душі - те і на папері...
Не виходить інакше.
Дякую, Алло, вам також всього самого найкращого в житті!
З повагою.
2016-08-01 12:49:00
Зарано...
Вірш українською завжди більш пронизливий ніж російською...як на мене.
В тебе вийшло створити реальну картину... болісну та відверту.
Говорять, що коли пишеш, звільняєшся від думок і болю, але маю опит. Це не звільняє, це витягує на поверхню біль й безсилля. Тільки згодом( в мене це відбувалось декілька років і зараз я ще не впевнена) ... коли витягнеш назовні все своє нутро, тебе відпустить.
Я бажаю тобі швидкого одужання.
2016-08-01 12:00:25
Дякую, Лефаро!
Я все це сам розумію... І в мене це також не вперше в житті.
Просто потрібно все пройти: від початку до кінця.
І аж тоді точно попускає. Мене - так точно.
Поки все не переклекоче в душі - помітних змін чекати не варто.
Все дається нам не просто так. Якщо настала така смуга - значит вона також для чогось настала.
За нею буде світло. Я в цьому впевнений.
За побажання - окреме "дякую". Прорвемося.
2016-08-01 12:06:18
Згодна з Лефарою! Українська - значно мелодійніша за російську та більш лірична. Тому й ліричні вірші, написані нею - просто чудові! Особливо журливі... Мені шкода, що українська мова не є моєю мовою спілкування, і тому пишу я нею дуже рідко, та ті, що, все ж маю - вважаю за свої найкращі! Так що я добре розумію і підтримую Вадима в його бажанні передати свої почуття саме таким чином - співучою солов'їною українською мовою!
2016-08-01 18:15:54
Танюшо,не знаю з яких причин, але мені чим далі, тим більше подобається писати саме українською. Навіть не знаю, що саме так перевернуло мої погляди в цьому напрямку.
А наша мова - вона і справді набагато мелодійніша та співучіша.
Тому і вірші українською звучать якось особливо.
2016-08-02 11:00:28
Ще одна чудова сторінка Вашого щоденника! З болем, гіркотою, подекуди - з відчаєм... Але хочеться читати і читати!..
2016-08-01 11:52:18
Дякую, Георгій....
Без болю та гіркоти життя так само не повне, як і без радості.
Потрібно пройти через все, що нам дається як іспит.
Вдячний, що читаєте.
Радий Вам.
2016-08-01 11:54:47
Таке сумне...навіть безнадійне...
2016-08-01 11:32:23
Таке пишеться зараз....
Нічого не можу поробити...
Прорвемось, буде ще й веселе...
Дякую, Ніко.
2016-08-01 11:40:21
Най, швидше мине печаль та повернеться радість до Вас, Вадиме.
2016-08-01 11:46:11
Дякую.
Колись повернеться... Все в житті проходить....
І з часом сум зміниться радістю.
2016-08-01 11:53:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Батьківський лист сповнений любов'ю. Божої допомоги Вашому синові і всім нашим захисникам. Хай повертаються в рідні домівки живими і неушкодженими з Перемогою.
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-04-19 08:00:19
Ох, зрозумів вже в сивині:
Любов - мина, образа - ні.
Її потужні згадки-пута:
Пробачить можем. От забути......
Рецензия от:
Всеволод
2024-04-19 07:17:34
Чудово написано, Оксано! Справжня філософія! Натхнення тобі та гарного дня!
Рецензия от:
Сергей Андрейченко
2024-04-19 05:24:07
На форуме обсуждают
У одних голова на двери,
И ученье про мертвого плотника
Разжигает страсти внутри,
Не понять им простого работника,
Восхищённого с фузом гитарой...(...)
Рецензия от:
Атеист
2024-04-17 22:27:42
Хеви металл! Всем привет!
Драйва лучше в мире нет!
Вот послушай-ка Accept
Сразу станет меньше лет!

У фанатов AC/DC
До сих пор в порядке писи!(...)
Рецензия от:
Владимир Ярош
2024-04-13 16:14:51
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.