"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Вадим Барченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-08-07 14:01:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Чи звикну я колись до самоти ?
До того, що усе тепер – минуле…
Тепер не “ми”… Тепер є я і ти….
Могло все бути, тільки не почули
Своїх-же слів, повторених не раз:
“Кохаю і кохатиму довіку…”
Але чому холодний лід образ
Розтанув на губах прощальним криком?….
Чи звикнеш ти колись, що ми чужі?
Що сонце сходить більше не над нами…
Що вкотре, у останньої межі,
Минуле залишається рядками…
Та може бути, в іншому житті
Зустрінемось… Можливо, що востаннє…
Ми тут були! Тепер - у забутті,
Як попіл нещасливого кохання…
Чи звикнем ми колись, що нас нема?
Було хоч щось, чому могли радіти?...
Живе лиш той, хто крила підніма,
Востаннє намагаючись злетіти…
Востаннє намагаючись ввійти
В твій дім, прошепотівши “ще кохаю…”
Але не знаю я, забула й ти
Дорогу до покинутого раю…..
История cоздания стихотворения:
Прекрасний душевний вірш. Метафорично. Дуже сподобалось! |
Рецензия от: Артур Сиренко 2024-04-19 14:19:51 |
Прекрасні і дуже цікаві твори! Чудова підбірка. Успіхів! |
Рецензия от: Артур Сиренко 2024-04-19 14:18:55 |
Прекрасний вірш! |
Рецензия от: Артур Сиренко 2024-04-19 14:17:04 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |