КРАЩЕ БУТИ ОСТАННІМ СЕРЕД ВОВКІВ, НІЖ ПЕРШИМ СЕРЕД ШАКАЛІВ.....
Автор: Вадим Барченко Тема:Свободная тема Опубликовано: 2017-09-18 10:51:02 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ЩЕ БУДЕ ВІТЕР
Зламало… Та добити не змогло Життя моє… Чи може не схотіло… І хоч не може стати на крило Душа моя, відірвана від тіла -
Мій день новИй – не світло і не тінь… Та наді мною він не має влади… Живу в полоні всіх своїх видінь, В яких я жив, виборюючи правду…
В яких я був собою… Без брехні… В яких любив вертатися додому… Тепер інакше… Все тепер в вогні: Лиш тлію, переборюючи втому...
Перегорів, марнуючи життя, Заплутався в липкому павутинні… Та зрозумів: немає вороття В той світ, де жив… В загублені видіння…
Зламало… Тільки я іще живий… Хотів-би знать навіщо, та не знаю… Десь має бути мій останній бій З минулим, що ніяк не відпускає…
А далі – зі щитом чи на щиті, Але кінець – лиш привід щось почати… І далі, у майбутньому житті Не здатись…Не боятись… Не змовчати…
Я ще пройду по всіх своїх стежках, Ще буде вітер у моїх вітрилах… Ще буде небо у моїх очах, А замість рук – мої воскреслі крила…
Всьому є сенс - і щастю, і жалю... Нехай минуле вкрило снігом скроні, Нехай зламало - я не відступлю! Майбутнє починається сьогодні…..
История cоздания стихотворения:
Так багато стежок, по яких вже проїхав на своєму двоколісному другові... І ще так багато місць, які хочу побачити, але поки-що бракувало часу... Але я вірю, я сподіваюсь, що хоч трохи часу у мене є... Написалося під час однієї з "далеких вилазок"... На бЕрезі лісового озера, про яке мало хто знає...
2
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 821
Дякую, Вадиме! Дуже сильне враження справили на мене Ваші вірші! Ви ніби подарували мені друге дихання!
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Сподіваюся, що Ваше відчуття не підведе.
Бо судячи по багатьох інших подіях "дарагоє мірозданьє" має свої плани на моє майбутнє )))
Тримаємось ))) дякую за відгук та Ваші відчуття
Ваше стихотворение вызвало в памяти вот это моё (написанное семь лет назад). По атмосфере, энергетике очень напомнило...
*******
Скажи мне, ты видишь ещё надежду в глазах моих?
Всмотрись в них поглубже, сквозь тонкую призму боли...
Возможно ль увидеть в волнах умерщвлённого моря
Ту бездну, что стала могилою жизней былых?..
Обман - отражённый поверхностью радужный блик.
Лишь эхо, фантом – голос неба, в сердце звенящий...
Так сложно себя вспоминать мне живой, настоящей,
Способной хотя бы на шёпот – не то, что на крик.
Придавлена камнем тяжёлым к песочному дну,
Застыла душа в смертоносном оцепененьи,
Печально следя за спасительным тёплым теченьем,
Что вынести к свету стремится её лишь одну...
Согласен, сходство есть... И по атмосфере, и по сути размышлений....
Все таки в мире все относительно циклично... Многие люди (пусть даже с огромным разрывом по времени) задумываются об одном и том-же, приходят к одним и тем-же выводам... Находят те же образы, те же слова... Переживают те же ощущения... Я и сам неоднократно ловил себя на подобном... Где-то что-то увидел или прочел - о! А у меня это уже когда-то было...
Особенно (кроме всего прочего), когда люди воспринимают мир одинаково... Таких не много, но есть...
Сильний вірш, сильного духом чоловіка.
Дуже щира і відверта розповідь про себе.
"Але кінець - лиш привід щось почати ..."
Так, Фенікс помирає ..., але лише для того, щоб відродитися з попелу.
Дуже Вам вдячний, Регул....
Своєрідна сповідь перед самим собою...
Інколи доводиться проходити "точки неповернення".... Підводити деякі підсумки...
Так буває в житті...
Радий Вас бачити у себе...
Вадим! Вчера написала (как и обещала тебе, помнишь?) на основе экспромта к твоему "Восстаннє" стих, который назвала "УШЕДШИХ - ОТПУСКАЙ..."; а сегодня, выставив его, решила заглянуть на твою страничку, и... Что же я вижу? Твой новый стих просто удивительным образом перекликается с моим! Вплоть до мысли о ВОСКРЕСЕНИИ... Ведь это же надо!.. )
Привет, Танюша....
Обещание твое конечно-же помню, потому немедленно зайду к тебе в гости и почитаю... Тем более, что наши работы перекликаются...
Спасибо, безумно тебе рад у себя!
Добрий вечір, Вадиме. Так гарно написав, що не змогла, прочитавши вірша, залишити його без відгуку. Дуже живий, Образний, в рядках проступає твоя віра у світле майбутнє, у власні сили, у довгу дорогу життя. Це дуже добре, це означає, що після падінь і негараздів приходить впевненість і продовжується життя, значить, ще не закінчилася твоя місія в земному житті, ти ще потрібен тут. Дякую за таку оптимістичну розкіш.
З повагою - Н.Т.
Доброго дня, Ніно!
Віра і справді не вмерла... Все буває в житті - та все проходить... Рано чи пізно...
А моя місія тут не закінчена, я це і сам розумію... І саме тому - цей оптимізм, який потроху, але стає впевненішим... Знаю, що все буде гаразд, інакше і бути не може... Вдячний за відгук та радий побачитись, Ніночко.
І завжди буду радий...
Вадиме, чудова робота! Навіть не твоя, а твоєї душі. Рядки палають вогнем, хоча ще чутно втому від боротьби зі страшною недугою - втратою вірою що до своїх духовних сил.
Мені подобається як ти володієш мовою та граєшся словом, немов коштовним камінням... все блищить , кидається в око, але немає нічого зайвого. Лише самі діаманти.
Дякую за задоволення.
Безмежно вдячний тобі, Ле....
Так, ще не зник повністю гіркий післясмак всього, що було...
Але все ще буде... Все ще тільки починається... Знаю... Вірю...
А втома - це вже зовсім інше... Колись і вона зникне повністю...
Нема того, що неможливо пережити та перебороти...
Головне - бажати цього всією душею...
Дуже тобі радий у себе на сторіночці! Натхнення тобі та всього самого доброго!
Ого! Сильно!
Якщо пишуться ТАКІ вірші, то точно не зламало. Може, трохи погнуло та покорьожило, але не зламало.
Трохи мені за стилем Василя Смоненка нагадало.
Тримайся, друже! Все буде добре!
Майстерно, Шановний пане Вадиме. Цей
вірш є дійсно прикладом справжньої
сучасної української поезії.
З повагою до Вас, Олесь
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Безмежно вдячний, пане Олесь!!!
Оцінка Ваша надає впевненості, що інколи в мене щось та виходить...
Завжди радий побачитись з Вами!
Наснаги Вам! Творчої та життєвої!
Зі взаємною повагою, Вадим.
Чудовий вірш. Да, Вадим, "Майбутнє починається сьогодні….." Не відступимо - переможемо!
На спідометрі мого велодруга висвітилась цифра 12 тис. км. Це десь за півтора, може два роки.
Вдячний, Володимире.
Все, що нас не вбиває - робить сильнішими... (С)
Дуже мудрі слова, якщо вдуматись в них...
Так що не відступимось, як би там не було...
Що до велозахоплення... У мене мої власні дещо скромніші...
За цей сезон (з середини березня) - щось біля 3500 км... Точну цифру не пам"ятаю... Але катаю багато...
І головне- отримую від цього не абияке задоволення...
Радий побачитись....
Саме так і є, Неоніло...
Боротьба... Часто бескінечна та виснажлива....
Але все рівно треба бачити свої цілі. Та йти до них, не зважаючи на труднощі...
А сум - це теж частинка життя. Без нього не буває гарного та світлого...
Дякую Вам. Радий з Вами познайомитись.
Миру та добра Вам.
Вадим,привет!Рад тебе! Очень сильное по эмоциональному восприятию стихотворение!Грустное, но, видимо, в наше время наивно ждать только весёлые или шуточные стихи...Я стараюсь шутить, потому, что в грусти я не очень контактнопригодный... Желаю всего наилучшего, особенно оптимизма , удачи, вдохновения!
Привет, Юра.
Согласен, в наше время сложновато писать о чем-то беззаботном и фееричном...
Я тоже по мере возможности шучу, но как то не всегда и не совсем получается...
Достаточно причин для этого, но я упорно "выцарапываюсь" на поверхность...
Будет еще праздник и в душЕ, и в стихах... Всему свое время.
В общем живу... Пишу... Всё, как обычно....
Юра, взаимно - всех благ и добра!!!! У нас все получится!
Гарний вірш, Вадиме. Спонукає задуматись як про минуле, так і про майбутнє: що досягнуто, до чого ще хотілося б таки дійти... Дякую Вам!
...Якщо попереду останній бій
З минулим, що ніяк не відпускає (с),
Бажаю крил незламаних тобі,
Які висот безхмарних досягають.
Тих, що несуть в омріяну блакить
Небес земних, а, може, навіть далі...
Туди, де правда з Богом гомонить,
Одвічних істин знайдеш там скрижалі...
Вдячний, Магдо.
Одного дня саме так і буде...
Все і відразу не буває...
А все починається з дуже сильного бажання щось міняти...
Насамперед у собі... І бажання жити...
Радий побачитись. Все буде добре! Миру нам та злагоди.
Чудовий вірш, Вадиме! Захопив з першого рядку... І не відпускає. Щоб перечитати його знов. Дуже глибокий, вдумливий і гіркий твір...Та з вірою у краще! Хай воно обов*язково прийде те завтра, а може вже сьогодні з воскреслими крилами! З добром, Юлія!
Вдячний Вам, Юлечко...
Можливо і не зовсім багато, але віра залишилась....
У що саме - зараз намагаюся зрозуміти. Занадто багато було всілякого тяжкого та неприємного останнім часом... Але... Все проходить. Треба повертатися до життя...
Воно і так занадто коротке....
А завтра обов"язково настане! І крила знову будуть! Сильні! Незламні!
Дуже Вам радий. Дякую за розуміння та за відгук.
Понравилось, главное осталась вера, значит всё ещё будет!!! Вы честный и открытый человек, Вадим, и всё правильно понимаете. Прошлое- это прошлое, раз Господь не забирает, значит нужно жить дальше, и научиться радоваться настоящему моменту!!! Я верю, что у Вас всё будет хорошо!!! Счастья Вам.
Через многое мы проходим в своей жизни... И плохое, и хорошее... Все есть...
Но если исчезает Вера - тогда, наверное, теряется смысл всего остального...
Не может всё и всегда быть плохо. Любая самая черная полоса однажды закончится... Очень хочу, что бы так было...
Спасибо вам, Василина, за понимание и за отзыв.
Будем жить. И Вам всего самого доброго и светлого на Вашем пути!
Всегда рад Вам у себя...
Настає той період в житті, коли починаєш бачити все по-іншому, відкривається(шосте почуття, ніби, та і думаєш інакше, обмірковуючи попередні етапи свого життя.Цікаве спостереження.Дякую Вадиме,дуже сподобалось.3 повагою.
Згоден, Інно, з кожним словом....
Мабуть саме такий період зараз у мене... Підсумки... Висновки... Переоцінка...
Детальний аналіз минулого та пошук шляхів у майбутнє...
Дещо засмучує, дещо додає сил... Мабуть як і у всіх...
Та буде саме так, як має бути... Вірю в добро та власні сили.
А далі буде видно.
Радий побачитися у мене на сторіночці...
З не меншою повагою, Інночко...
І я Вам вдячний, Лесю...
Багато чого починається саме з розуміння... І найчастіше саме воно і є першим кроком до змін... Тому - все буде добре... У всіх нас!
Правдивість Вашої поезії пронизує, наче прошиває душу наскрізь... Її хвилі то жбурляють у безодню відчаю, то виносять на береги Надії...
Майстерно. Повне проживання. Надихає. За що я Вам дуже вдячна, Вадиме...
Сили Вам в останньому двобої з минулим та перемоги! Щоб скоріше воскреснути. І щоб, нарешті, в очах було небо...
Вдячний Вам, Сонячна, що зрозуміли в написаному саме те, про що я і намагався сказати.... Не буває Надії без відчаю... Не буває віри без болю... Це все складові одного великого і часто нелегкого життя... Але розумію одне: якщо якісь життєві негаразди чи події не вбивають людину - значить вона ще не все закінчила... Не все встигла...
Тому якось так і написалося...
Вірю в те, що одного дня повернуся я справжній...
І в очах буде небо....
Радий з Вами побачитись...
Робота заслуговує найвищої похвали!
Глибокі роздуми, десь з нотками відчаю, десь з оптимізмом. Нас не зламати! Ще нові нехожені стежки звуть у майбутнє.
Вадим, а там можна "Ще буде вітер у мої вітрила" Це не суттєво, просто варіант.
З повагою Лариса.
Дякую, Ларисо... Приємна така висока оцінка...
Є у цій роботі і відчай, є і оптимізм... Поки людина живе, нікуди не сховатися від всього того, з чого і складається життя...
Але згоден з Вашими словами: нас не зламати....
Будемо жити, а значить наші стежки нас чекають...
Радий Вам...
P.S. Стосовно запропонованого Вами варіанту - подумаю. Думка в цілому слушна...
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.