Автор: Дарья Волосенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-09-01 18:05:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Слова

І всі гарні слова давно сказані кимось іншим,
І всі клятви, що були обіцяні – не збулись.
Ми давно вже забули промовлене,
То не вічно, не рахуючи навіть той факто, що навіки клялись!

Я згадаю мільйони думок, що залишились мовчки,
Їм бракує наснаги та сили гучніше кричать,
Вони вирватись з вуст так бажають й не можуть
І лиш очі всю правду за них можуть в мить передать.

Задихаюсь від кількості фраз, що всередині мене,
Вони просять про волю, бунтують, хочуть вразити світ
Та не знають вони, що несуть стільки болю
Що й життя буде мало загоїти шрами від них!

История cоздания стихотворения: