Автор: Александр Васильевич Тимченко
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2024-03-07 18:12:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лютий 24

Останні дні зими.
       Вона далеко.
Та чи зустрінуться колись вони?
       Хтозна...
Він - там де полум'я,
       він там, де небезпека.
Двадцять четвертий рік.
       І де ж ота весна?

Коли ж востаннє
       бачились?
Здається, що ніколи.
       Блакитне небо
Було тихим,
       без тривог.
Він дарував їй квіти.
       Липи.
       Бджоли...
Завжди бракує часу
       на ривок!

Що робить зараз він -
       суцільна таємниця,
Але він здалеку
       турбується про всіх,
І робить все,
       щоб знов біля криниці
Лунали музика, пісні,
       дитячий сміх...

Вона п'є з келиха.
       Що п'є? Звичайну воду.
А лютий скаженіє
       за вікном -
Ревнує, хоче,
       щоб забула насолоду,
Забула того,
       чиї губи, як вино...

Останні дні зими.
       А він далеко.
Та чи зустрінуться колись вони?
       Хтозна...
Важкі часи.
       Він зараз там,
       де небезпека,
Але у серці квітнуть -
       і кохання,
       і весна!

История cоздания стихотворения:

24.02.2024