Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Александр Васильевич Тимченко
Тема:Эротические стихи
Опубликовано: 2024-04-11 02:48:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я не соромлюся бути
занадто ванільним
І не відвідав ще жодної
з кінкі-вечірок.
Життя моє - геть не сценарій
для фентезі-фільму,
Та в ньому є барви!
В людей і в кохання я вірю!
Мені нецікаві
ескортниці ані повії,
Хоч люди ці гідні уваги,
безпеки та захисту.
З-за обрію хмари рожеві
з'явились повільно,
Як килим із пір'я та клаптиків
хутра і латексу.
Я не соромлюся бути
доволі ванільним...
Команду "Лизати!" виконую
замість "Лежати!".
Не треба мені ні катівні,
ані божевільні.
Бажаєш на очі пов'язку
мені накладати? Не варто:
Знайду і в пітьмі я
твою оксамитову шкіру,
Краплини роси на пелюстках,
неначе той джміль, відшукаю!
Хмільні аромати мене обертають
на хтивого звіра,
І вся моя логіка
у далечінь відлітає,
Де хмара повільна
з рожево-блакитного пір'я
Та килим із клаптів
пухнастого хутра і латексу.
Спільні бажання,
гарячі фантазії, мрії -
Усе це можливо! Життя хоч
не хоррор найвищої складності,
Та в ньому багато
жорстокості, зла і насилля,
Сумного абсурду
й безглуздої несправедливості.
Є також і печиво брауні -
темне, з ваніллю.
Є також кохання і віра.
Мереживо плюсів і мінусів...
Довкола вирують
великі й маленькі події,
Тож дещо зловлю:
охопити усе неможливо.
Не відпускай мої пальці,
якщо я зненацька зомлію,
Бо відчуваю тебе і
безмежно, безмежно щасливий!
Твоє тріпотіння
пронизує все моє тіло,
Я знову легкий і прозорий,
немовби повітря!
Тепло ти моє упіймала
і світло зловила
Та подих мій п'єш
дуже жадібно, геть ненаситно!
Я не соромлюся
іноді бути ванільним...
Вимкнуть електрику - знов
зустрічатиму
темряву й холод.
Та все одно
відчуватиму
себе я вільним,
Бо знаю:
ще довго палатиме
сонячне коло!
Троянду мені подаруй -
але без шипів!
Аж раптом
захочеться нею
тебе відшмагати?
Моркви, цибулі,
картоплі
і решти якихось грибів
Вистачить нам на сніданок.
І де ж ту олію
шукати?
История cоздания стихотворения:
Харків, 2024
Боляче, але
оптимістично-обнадійливо-
весняно... Так, дійсно, Мариночко! Весна буяє всупереч війні, і наша незламна Україна вистоїть усупереч лютому ворогу! |
Рецензия от: Ирина Руснак 2024-04-30 01:12:31 |
ЗавАжаю? Я ж є дзеркалом Землі! Правильно - є дзеркалО А калюжа дуже гарна вийшла. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-30 00:23:00 |
Человек не знает, что ему
нужно, поэтому ему на
всякий случай нужно
всё... Спасибо Вам , Лия, за стих, есть над чем подумать. |
Рецензия от: Александр Воинов 2024-04-29 23:59:26 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |