Автор: Иван Репетило
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2015-07-15 09:13:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Двомовність

Загинув батько юної Марічки,
Погиб в бою Сереженьки отец!
Один боровсь за вільну Україну_
Второй- за независимый Донецк!

Одного пишно поховали,
На похороні було все село!
Второго без помпезности-
Бывает,ну извини брат, ну не повезло!


А завтра про Сереженьку забудут,
Не довго будуть і Марічку пам ‘ятать,-
Життя іде вперед, весь час нові турботи,
И каждый день приходится друзей терять!


Відкинем вбік переконання хлопців:
Все это важно, если ты живой!
Остались сиротами ихни дети
Их ненависть по жизни поведет!


Кто эту рану детскую залечит?
Хто зможе дітям батька замінить?
Кому нужны убийства эти?
Кому нужна вражда в людскую жизнь?


Хто протягнув немов би руку дружби,
Але насправді затягнув в війну?!
И не дает войне остановиться,
И тешится когда бои идут?


Кому сожженный выгодный Донбасс?
Кому нужна война на Украине?
Кто подымает рейтинг на войне?
Лишь тот, кто жить не может в мире!


Кому нужны и кровь, и смерть и злоба?
Кому в дыму пожарища легко?
Тому , который служит мраку!
Тому, который сам есть ЗЛО!

История cоздания стихотворения:

Середньовічні фрески, пророцтва. які
вказують на те, що В.В.Путін або сам
сатана, або його втілення дали поштовх
до написання цього вірша, і я не
акцентував свідомо питання Донбасу, а
що буде далі і кому це потрібно