Нет статуса

Автор: Артур Сиренко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-08-11 17:29:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Доки живеш

             «Ось знову зі мною
               Спогади про друзів вбитих на війні…»
                                                  (Гійом Аполлінер)

Не продавай своїх спогадів
На сліпому торжищі безумців,
Не лишай своїх спогадів
У темній скрині чужого минулого,
Не прибивай свої спогади
До дерев’яної стіни історії,
Як прибивають
Відрубану косу нареченої*
На божевільних весіллях горян
До стіни старої хати,
Зрубаної зі старезних смерек років,
Хати, що пам’ятає не одну труну
І не одну хитану колиску.
Спогади – все, що в тебе лишилося,
Все, що залишилось від них –
Людей прозорої мрії,
Лицарів кам’яного обов’язку.
Тому йди
У кольорові сутінки спогадів
Щоденно…
Весь час…
Доки живеш…

Примітки: У давні часи був у наших горян такий жорстокий звичай: на
весіллі наречений мусив одним ударом сокири відрубати сокирою косу
нареченій і прибити цей довгий жмуток плетеного волосся цвяхом до
стіни хати, де вони будуть жити.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 515

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 10.
Дуже цікавий текст, Артуре! Ні крихти банальності. А це, як на мене, головне у художньому творі.
)))))

Нещодавно прочитав у Тойнбі, що той, хто живе тільки минулим, вже нібито не живий. (Для мене це актуальне зауваження...)

З повагою
2023-04-07 19:42:43
Дякую за такий відгук! Цей твір мені дорогий - написаний в 2015 році в бліндажі в звписну книжку під звуки канонади....
2023-04-09 01:14:29
Нехай Вам щастить, Артуре!
Людина повинна бути спрямована на майбутнє. Інакше ніяк. Так вона зроблена....

2023-04-09 07:17:26
Поки живі пам'ять і спогади, людина живе. Будемо пам'ятати!
Чудове творіння з цікавими, незнаними звичаями і образами.
2017-07-28 14:51:11
Дякую за відгук і розуміння!
2017-07-28 18:16:19
2017-07-28 19:04:13
Не знала про такий звичай. Твір сподобався.
2017-07-05 23:03:07
Дякую за відгук!
2017-07-08 23:07:25
Спогади завжди поруч... Чудовий вірш, Артуре!
2017-05-19 20:43:34
Дякую! Написано давно - в 2015 році, в бліндажі, в записну книжку під звуки канонади....
2017-06-02 23:07:24
Спасибо за Ваше творение, навіть зворушливим! Рад познакомиться! С уважением Михаил Пикман
2016-02-04 12:51:45
Спасибо за отзыв и понимание!
2016-02-19 01:51:39
Здорово! Спасибо, Артур!
2017-04-17 23:34:05
Вітаю з днем народження! Бажаю натхнення і миру!
2016-01-17 09:38:29
Дякую!
2016-01-18 00:21:28
Дуже гарний Вірш! Нехай пам'ять наша не засне, бо тоді гріш нам ціна буде...
2016-02-04 12:57:20
З Днем Народження! Миру та натхнення!!!
2016-01-17 00:28:20
Дякую за привітання!
2016-01-18 00:21:45
Тут віє Духом предків, який у нас в крові —
Ллють спогади із серця, допоки ми живі...
2015-10-17 16:37:01
Дякую за цікавий відгук!
2016-01-18 00:22:07
Від цього вірша віє чимось стародавнім і таким знайомим...
2015-08-21 22:33:40
Артуре, з Днем Народження!Бажаю всього найкращого Вам і Вашій родині.
2016-01-17 10:50:56
Дякую!
2016-01-18 00:22:28
Дуже роздумливий, філософський вірш мудрої людини... Низький Вам уклін, Артуре, за захист Батьківщини. Які ж у нас люди золоті...
2015-08-20 21:59:26
Дякую за розуміння!
2016-01-18 00:22:42

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість!
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-28 14:29:51
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки.
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-28 14:24:53
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни.
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-28 14:21:32
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.