Автор: Артур Сиренко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-08-11 17:29:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
«Ось знову зі мною
Спогади про друзів вбитих на війні…»
(Гійом Аполлінер)
Не продавай своїх спогадів
На сліпому торжищі безумців,
Не лишай своїх спогадів
У темній скрині чужого минулого,
Не прибивай свої спогади
До дерев’яної стіни історії,
Як прибивають
Відрубану косу нареченої*
На божевільних весіллях горян
До стіни старої хати,
Зрубаної зі старезних смерек років,
Хати, що пам’ятає не одну труну
І не одну хитану колиску.
Спогади – все, що в тебе лишилося,
Все, що залишилось від них –
Людей прозорої мрії,
Лицарів кам’яного обов’язку.
Тому йди
У кольорові сутінки спогадів
Щоденно…
Весь час…
Доки живеш…
Примітки: У давні часи був у наших горян такий жорстокий звичай: на
весіллі наречений мусив одним ударом сокири відрубати сокирою косу
нареченій і прибити цей довгий жмуток плетеного волосся цвяхом до
стіни хати, де вони будуть жити.
История cоздания стихотворения:
Чудесна романтична пісня. Гарна співтворчість! |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:29:51 |
Гарний сердечний вірш. Нехай не буде зупинки. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:24:53 |
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:21:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |