Автор: Денисова Елена
Тема:Песни
Опубликовано: 2017-07-22 18:58:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дівочі думки

(під народну пісню)

Розчинилися думки у чорнильній ночі.
Розігнати всі хмарки я у небі хочу,
Бо не світяться зірки, й місяць заховався.
Тільки вітер залюбки в друзі набивався.

Десь далеко, за Дніпром, вогник засвітився.
Це надій моїк клубок в небо покотився.
Може, милий мій не спить, згадує про мене?..
Серце спиниться на мить й знов стрибне, шалене,

Захиталися ліси, зашуміло листя.
Вітер, вітер, віднеси до того обійстя,
Де коханий мій живе.  В нього запитаю:
Чом до мене не пливе? Чи човна не має?

Світить вогник, мерехтить, начебто глузує.
Бачу: милий мій не спить, ну а я ревную.
Хмари станули в пітьмі, місяць засвітився.
Аби відав милий мій: в мене час спинився...

Мабуть, я візьму весло, попливу до нього.
Хай сміється все село!.. Не беру ж чужого!
Я Дніпро перепливу, в очерет пристану,
Все побачу наяву, прожену оману.

Несподівано з'явлюсь, щиро посміхнуся,
В очі милі подивлюсь та й назад вернуся...
Нічка темная була, небо дивувалось:
В човні дівчина пливла, думці посміхалась.

История cоздания стихотворения: