Прохання

Оленка, супер!!!
Пиши Українською більше.
В тебе так чудово виходить)

Дуже гарний вірш, ці рядки торкаються до душі.

Тобі, моя чудова поетесо,
складаю вірш – благаю, не сумуй!
Похмурий день мине, тож, не мудруй,
ще буде сонечко у піднебессі…
Пташки не відлетіли в чужину…
Ще тільки перші спомини похмурі
про холоди та сніговії мури –
ще буде тепло, посміхнись дощу…
Хай він полоще, хай змиває сум,
тож, так заведено з часів далеких…
Ти не сама… та й щастя – не лелеки...
Твої вірші не для гнітючих дум…
Твоя самотність, то твоя примара,
жени її, вона – не до часу…
Ти подивись на осені красу,
та не сумуй даремно, то – не справа…
=
Складай вірші, вони такі чудові
та прикрашай буття своїм талантом…
Щастя тобі, Оленко, вибачай за затримку у спілкуванні...
та мій віршик тобі, як завжди - екс :-) то там, мабуть, помилки,
я ж буваю неуважна... сподіваюсь на твою усмішку. БУДЬ!
З теплом та надією...

Моя хорошая, хоть не от меня ждёшь, но я тоже могу сказать, что ты
самая лучшая, самая красивая, самая- самая...
А теперь конфетку дай..,

Жаль, я не тот, кто Вам нужен, а то бы сказал!.:)