Автор: Денисова Елена
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2024-03-12 20:08:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Після вою сирен

Після вою тривожних сирен тиша ринула в місто,
розтіклася дворами, пірнула під схили дахів.
Кожна спокою мить нанизалася, наче намисто,
на стеблину тонесеньку благості в полі страхів.

Між минулим й майбутнім дистанції стали недовгі,
і, лягаючи спати, не знаєш, чи стрінеш зорю.
Як нам жити тепер, не впадаючи в жаху безодню?
Як ростити дітей? Де узяти для серця броню?

І, здається, що вже просочився ненавистю кожний,
і від серця до серця ворожість повзе ланцюгом.
Зберегти щоб себе у годину розпуки тривожну,
треба міцно триматись за віру, надію й любов.

История cоздания стихотворения: