жива )

Автор: Осычанка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-30 01:09:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

зустріч...( Янгол) (ф)

...Гарний. Легінь. Тобто - красень. Статура, вишкіл...
Біля постаті, контури якої були чіткі, - повітря коливалось і струменіло навколо, вирувало, створювало спіралі і зримі шалені танці...
Ноги Янгола начебто не торкалася підлоги...Згадався чомусь Нурієв…
Плечі - широкі, міцні, тому що мають ношу за плечима. Крила.
Здоровезні. Бо огортають підопічного з голови до ніг, до п"ят, щоб - ані щілинки. Ахілесова історія дечому навчила Небеса.
Власне, крила - це і є те головне, що приваблює погляди, і все інше, що є в переповнених людських душах…Міцні, з майже прозоро білим пір"ям з де-інде чорними цяточками -
крила.
Біля нього - натовп. Та все більше - дамочок...Що би - хоча б словечком перемовитись, поцьомкати в ручку, доторкнутись до міцного ліктя...
Якщо вдатись до деяких хитрощів, зайти з тилу - то і за крило можна вчепитись, а то і тихцем  видерти пір"їну...або - зненацька, відволікаючи розмовою, слізоньками - згребти цілу
жменю пір"я разом з пушком...
Зробити потім з нього опахало у майстра з ріжками, обмахуватись ним демонстративно перед іншими, хизуватись, і розповідати всім - що це, так би мовити - подарунок на згадку про
співпрацю на фронтах благодіяльності і справедливості…
На отой витвір з пір"їн Янгола - на біле з чорними цяточками дехто чіпляє "брюлики", а інші, мавпуючи - дешеві стрази, що начебто вигукують: "Моє! Маю! Мій!"

Очі Янгола уважні. Зелено-сині. Вітражні. Сотні відтінків як кристали втикаються один в одного. Грають всіма відтінками, і сіріють, якщо Янгол стривожений.
Руки...руки - обіймають навіть тоді, коли їм заважають крила. Вуста - коралові, як у здорової сільської дитини. А мова...Весь світ навкруги стишується, коли щебече Янгол.
Ноги міцні, бо йому потрібно час від часу долати гравітацію земну, і - зриватись в піке - туди, на небеса...та ще й з душею в долонях. А душі бувають різні...бувають - легкі і грайливі,
прозорі...бувають - як перлинки з відтінками райдужними, аж до зеленкуватого земного кольору...А бувають - гарні, але переобтяжені земним стражданням, що навіть Янголу голова
обертається і крила мліють - така вже болісна душа йому дісталась...
Янголи - схожі між собою, схожі... а душі - різні, несамовито різні, бо так задумав Творець.

Опинилась я в його площині, в його просторі не випадково - мені, мабуть,  було призначено. Не знаю навіщо, мабуть - є і таке: Янголу потрібно було побачити не тільки мою душу, а і
всю сутність…
І от - стою біля нього - така сіренька. Цвірінькаю щось. І відчуваю - що і в мене є на тілі пір"їнки…і теж - білі, з чорними родимими плямками…
Стою, а серце - так тарабанить, клекоче: "Янгол, і я. Поряд!"
Раптом моє пір"я стало тьмяніти, сіріти - пятнушки чорні зникли, колір втратив прозорість...
Пір"їнки видовжились… перетворились на сторінки з якимись ієрогліфами, і - попадали долу.
Янгол став мене заспокоювати…Памятаю - щебетав: "Світ - не білий...світ - як райдуга…А біле з чорним - то пограниччя, воно тобі не потрібне…"

Кішка почала шкрябати диван…і я...прокинулась.

История cоздания стихотворения:

Вигадка, а може й ні...раз з"явилась така розповідь)

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 591

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.

Маргарита Шеверногая

У кожної з нас - свій янгол. Ніби в люстрі бачиш свою душу...

2016-09-03 09:46:16

Осычанка

Так, Марго..Ви - саме зерно узріли...так мені здається..Бо я справді, коли писала - не зовсім розуміла, що то я описую))
Дякую.

2016-09-03 16:32:25

Елена Степина

Натали, вот эта поэтическая проза - совершенно твоё! Я в полнейшем восторге! А на фото Ирина Хакамада?

2016-09-02 15:34:38

Осычанка

Дякую Лєна за добре слово...В мене є трохи прози..Але я до неї все ще придивляюсь, намагаюсь оцінити критично) А на фото - як мені здалось - це гібрид якийсь - усього того, що є в моїх строчках і духа портального))

2016-09-02 16:51:47

Елена Степина

Ні, на фото особистому.

2016-09-02 17:16:31

Осычанка

О ! я надзвичайно люблю графіку...Малюнок - мого любимого художника)) Я вже намагалась втулити іншу фотку, але - щось не вдається )

2016-09-02 18:11:02

Юлия Небо

А я поверила... И всё тут. Очень красиво...

2016-08-30 22:57:26

Осычанка

Ты - умница, Юль...Ведь в каждой фантазии - только часть фантазии...А здесь её - так вовсе - мизер. 99% - ПРАВДУШКА. Неправда - 1% - только то, что это был сон. )

2016-08-31 00:43:02

Ботуров

Як каже моя теща, - Дурний спить - дурне сниться.
Жарти, як знаю, розумієш. :)))
Класно, Осичка!!!

2016-08-30 22:48:11

Осычанка

Бажаю...щоб усі, хто поряд мене - були розумніші за мене..О!!!
і тоді буде усім гарнесенько ) Подяку лови, Боря ))

2016-08-30 22:55:04

Ия Чигирина

Прокинулися Ви, той гарно - дякувати кішці...
Вони створіння дивні, мають зв'язок із космосом...
Дуже цікавий сон Ви талановито розповіли, дякую! Щасти!

2016-08-30 22:13:23

Осычанка

...так, Ия мабуть кішка не даремно з"явилась в мініатюрі...Собак і кішок я вважаю теж нашими помічниками тут, на грішній Землі - зримими.

2016-08-30 22:22:26

Ия Чигирина

Я в цьому, також впевнена - в мене дві киці-помічниці іноді розумніші за мене: вміють порозумітися, тай вибачити від свого щирого серця, а може то тільки здається? Та все одно - вони мені необхідні завжди, бо я їх люблю.

2016-08-30 22:27:39

Осычанка

Вони є прикладом любові безкорисливої...отої, яка розмивається нашим заматеріалізованим світом))

2016-08-30 22:30:08

Ия Чигирина

То - так...

2016-08-30 22:34:51

Ніна Трало

Интересные сновидения, Наташ. И я прочитала, подумала, что чем больше спишь, тем больше снится и попробуй потом разберись: к чему?..
А пограничье, действительно, нам не надо. Рановато.
С уважением - Н.Т.

2016-08-30 22:12:22

Осычанка

Если бы сновидения, Нина! Страдаю паталогической честностью - и - признаюсь - выдумала всё)....Хотя - однажды видела во сне Ангела...И он действительно был такой - где-то на полтары головы выше меня, и крылья его окутывали мое тело - как одеяние, как два полуэлипса - от макушки до пят...Ангел приходил тогда, когда мне было очень паршиво. Чудеса ...их надо замечать

2016-08-30 22:19:20

Ніна Трало

Но повествование всеравно мне понравилось. Я люблю, когда мысли идут одна за другой цепочкой, и переходит что-то от прежней мысли к следующей, но уже меняется значение слов и смысл. Но мысли об одном и том же. Вот так и у тебя получилось. Мне по душе пришлось.

2016-08-30 22:23:27

Осычанка

2016-08-30 22:30:59

ЛИМ

Чтобы приснилась красота
гоните кошку и кота ;)

2016-08-30 20:30:13

Осычанка

Люблю я кошек - янголят,
и тех, которые крылаты,
и тех, кто лает и мычит,
и тех, кто - любит, но...молчит...
Люблю небесное окно -
свежо, загадочно оно,
когда оттуда глянет ОН -
подарин фантазийный сон,
расскажет много небылиц...
затем пойму, что мне - не спится ))

2016-08-30 20:40:49

ЛИМ

Всем МОЛЧАТЬ!

2016-08-30 20:51:42

Артем Чиркинян

Осычаночка

2016-08-30 22:17:05

Осычанка

2016-08-30 22:32:44

Артем Чиркинян

Осычаночка, я продолжил:

Девушка с соломенной косой


Девушка с соломенной косой,
Ты идёшь по парку не спеша.
Я стою - оборванный, босой
И в груди сжимается душа.

Но твоё внимание не мне,
Там оно, где синий неба свод.
Бабочки в девичьем животе...
Я не тех, не княжеских пород.

Взглядом до ворот я провожу,
Слёзы вытирая нищетой.
Высохшие губы оближу
И представлю - вырасту большой...

Запрягу в упряжку лошадей,
В переливах колокольный звон.
Подкачу под отклики людей,
Для тебя лишь белый фаэтон...

Цвета три достаточно вполне -
Остановят, подготовят, в путь.
Я "сижу" на радио волне,
Музыка рассказывает суть.

А в окошке грустные глаза,
Но такой - знакомый чей-то взор.
Вспомнил, надавил на тормоза,
Я искал давно, с забытых пор.

Что же это сделали с тобой
Годы, месяцы, часы и дни?
Девушка с соломенной косой
Выдохни печали. Отдохни.

Застелю любовью там, где май
И подушкой руки разложу...
Вот он, под ногами, неба край,
Места никому не покажу.

30.08.16
© Артем Чиркинян

2016-08-31 00:42:24

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений