UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Осычанка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-10-20 07:27:03
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
...відверто...(ф, р) С
…Відверто? Поцілунки - міражі,
що осінь в мріях пензлем змалювала,
і золото - тьмяніє у іржі,
хоча і золота у цій порі немало…
Відверто? Міражі - передчуття,
що розтривожать нині наші лона,
із глибини дістануть почуття,
які не сміє мовить навіть слово…
Зима? Але в законнім праві прав
після зими - весна прийде, забава,
і те, що сум зібрав в іржу забрал,
опісля зим рвоне, рвоне з анклава…
І тая повінь - водами із злив
торкне, і роздратує серце Музи…
І ми з тобою - здвоєний мейнстрим,
як Лара, що пісні співа з Карузо…
А нині - осінь…Сипле в очі дощ,
і в душу наплював осінній вітер...
На щастя ми - адепти, та не площ,
а ритмів тих, що нам дарують світло…
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 408
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 14.
Приятна осени погода.
Пусть дождь, и холод по утру...
Но мне всё это - "по-нутру".
И "дождь одесский" вспомнил что-то...
Велика подяка за вірш. Подобалось.
Наснаги вам та натхнення.
Пусть дождь, и холод по утру...
Но мне всё это - "по-нутру".
И "дождь одесский" вспомнил что-то...
Велика подяка за вірш. Подобалось.
Наснаги вам та натхнення.
2016-10-25 22:13:56
Привіт, Наташа! Цікавий вірш.
Але, будьласка поясни, з якого анклава рване?
І останнє речення - вбий - не доганяю.
Але, будьласка поясни, з якого анклава рване?
І останнє речення - вбий - не доганяю.
2016-10-22 22:25:59
Ох ти ж...який суворий!! 
Анклав - таке гарненьке словечко:( inclavatus — «закрытый, запертый») — часть территории государства, полностью окружённая территорией другого государства - А давай будемо вважати " Іржу ЗАБРАЛ "-територією СУМУ, частково огороженою ЗИМОЮ, бо там, де немає огорожі - буде ВЕСНА
Далі:Адепт (лат. adeptus ) — послідовник ревностний якогось вчення, знань, ідеї.... Ми з тобою хто? Ми - ревностні служителі РИТМІВ - (віршів), що дарують СВІТЛО....А не ПЛОЩ... Що буває на площах? Зібрання людей, натовпу...Ти любиш натовп? Я - ні...Натовп - тут - в поганому розумінні, в розумінні - стадо ))
Щось прояснилось?
Анклав - таке гарненьке словечко:( inclavatus — «закрытый, запертый») — часть территории государства, полностью окружённая территорией другого государства - А давай будемо вважати " Іржу ЗАБРАЛ "-територією СУМУ, частково огороженою ЗИМОЮ, бо там, де немає огорожі - буде ВЕСНА Далі:Адепт (лат. adeptus ) — послідовник ревностний якогось вчення, знань, ідеї.... Ми з тобою хто? Ми - ревностні служителі РИТМІВ - (віршів), що дарують СВІТЛО....А не ПЛОЩ... Що буває на площах? Зібрання людей, натовпу...Ти любиш натовп? Я - ні...Натовп - тут - в поганому розумінні, в розумінні - стадо ))Щось прояснилось?
2016-10-23 20:59:51
А-а-а-а-атас!!! 
Краще б не питав!!!
Давай я тихенько проходив повз, думав про своє і нічого не бачив і не чув.
Краще б не питав!!!Давай я тихенько проходив повз, думав про своє і нічого не бачив і не чув.
2016-10-23 21:20:42
Ну в тебе і жарти, я ажжж виконала команду: Струнко! )))
але, хоча і перелякана, та як викрутилась, як виплуталась!
...
Хоча пока ти не запитав, і сама не розуміла, що ото я там понаписувала
)))
Дякую
))
але, хоча і перелякана, та як викрутилась, як виплуталась!
...Хоча пока ти не запитав, і сама не розуміла, що ото я там понаписувала
)))Дякую
))2016-10-23 21:30:48
ЩО?!!!
То ти пожартував? ))
...ні...не розіміюся...ніколи, ніде ...і ні з ким...
То ти пожартував? ))...ні...не розіміюся...ніколи, ніде ...і ні з ким... 2016-10-23 21:37:26
иду искать...
где ЭТО случилось?! невольно вспомнилась Ахматова "Ты один меня не обидел, необидевши - погубил..."
Не помню, но если ты мизинецем (случалось ли? не помню такового!) торкнул нечаянно меня, то остального тебя я обожаю)))
))
где ЭТО случилось?! невольно вспомнилась Ахматова "Ты один меня не обидел, необидевши - погубил..." Не помню, но если ты мизинецем (случалось ли? не помню такового!) торкнул нечаянно меня, то остального тебя я обожаю)))
))2016-10-24 13:57:33
Дожди бывают разных вод...
Иссякнут слёзы - если дождь их смоет...
...и не страшны душе морозы, если душа - поёт!
Иссякнут слёзы - если дождь их смоет...
...и не страшны душе морозы, если душа - поёт!
2016-10-22 17:45:23
які відверті, чудові музичні кольори... дуже сподобалося, дякую щиро
з повагою,
С.О.
з повагою,
С.О.
2016-10-22 06:08:55
...кольори - так)) а от музИки в мене ...того...трішки самодіяльні
Дякую, Сонцеликий!
))
Дякую, Сонцеликий!
))
2016-10-22 17:40:38
...Відверто? То - оголена душа,
Омита прохолодними дощами,
Милується крихкими міражами
Й самотню осінь ними прикраша...
Омита прохолодними дощами,
Милується крихкими міражами
Й самотню осінь ними прикраша...
2016-10-21 00:01:12
...а ті прикраси - ясен білий світ,
а ті прикраси - не завжди меріжка,
бо за зимою - враз ростане лід,
і квітами розщедриться доріжка!
а ті прикраси - не завжди меріжка,
бо за зимою - враз ростане лід,
і квітами розщедриться доріжка!
2016-10-21 01:50:00
Марі, привіт!...
А я конспектую - вивчаю твій твір...Там щось дуже розумне написано!...
А я конспектую - вивчаю твій твір...Там щось дуже розумне написано!...2016-10-20 16:12:44
із глибини дістануть почуття,
які не сміє мовить навіть слово… - щось не того. Слово бояться мовити ПРО почуття.
А як так: 1) такі, що ми не сміли мовить й слово…
2) ті, що про них не сміли мовить й слово…
може ще які є варіанти. Думаю, варто покрутити.
Зима? Але в законнім праві прав
після зими - весна прийде, забава,
і те, що сум зібрав Й в іржу забрал,
опісля зим рвоне, рвоне з анклава…
І ми з тобою - здвоєний мейнстрим,
співатимемо, як співав Карузо… - ДВІ людини співатимуть як один Карузо? Причому одна з "людин" - жінка? Хм... Або слухати УДВОХ Карузо, або лише чоловік співатиме. Або співати ПІСНІ Карузо
Сорі за правки))
які не сміє мовить навіть слово… - щось не того. Слово бояться мовити ПРО почуття.
А як так: 1) такі, що ми не сміли мовить й слово…
2) ті, що про них не сміли мовить й слово…
може ще які є варіанти. Думаю, варто покрутити.
Зима? Але в законнім праві прав
після зими - весна прийде, забава,
і те, що сум зібрав Й в іржу забрал,
опісля зим рвоне, рвоне з анклава…
І ми з тобою - здвоєний мейнстрим,
співатимемо, як співав Карузо… - ДВІ людини співатимуть як один Карузо? Причому одна з "людин" - жінка? Хм... Або слухати УДВОХ Карузо, або лише чоловік співатиме. Або співати ПІСНІ Карузо
Сорі за правки))
2016-10-20 11:09:27
а дуетом Карузо з кимось співав? От! Співатимемо, як (хтось там) з Карузо
2016-10-20 11:47:16
Дякую, Таня! Досконалості немає границь, треба ще підправляти, Оленка допоможе ))
2016-10-20 11:57:16
Не знаю где там, Натали, перья чистила, но стихотворение получилось.
Воспринимается очень легко, жизненно свежо и сочно. И название очень уместно. Именно ВІДВЕРТО.
Поклон за стих, Наталия.
Воспринимается очень легко, жизненно свежо и сочно. И название очень уместно. Именно ВІДВЕРТО.
Поклон за стих, Наталия.
2016-10-20 10:53:46
Ну вот...расхвалили...теперь мне как быть? 
Ведь я - хотя и не орлица, но вольная птица )) пою - как получается, иногда - шепелявлю, иногда - как взвою - самой неловко...
))))
Благодарю, Арий.
Ведь я - хотя и не орлица, но вольная птица )) пою - как получается, иногда - шепелявлю, иногда - как взвою - самой неловко... ))))Благодарю, Арий.
2016-10-20 11:51:02
Не разрывай веревку сна, что нас связала в узел ночи.
Не видно под ногами дна и высь дождями строчит...
Строчит.
Давно остыл безвкусный чай, вчера недОпитый прощаньем.
А за окном маячит май в тени октябрьского камланья.
Не видно одиноких звезд. Луна затмила небо желтым.
И лишь лучом фонарных грез струятся сны и стынут.
Гордо
С тобою держим вновь ответ, что сны - сплошное наказанье,
И что любви давно ведь нет...
Но что же горло жгут признанья
О том, что сладок вкус зари, когда в ее лучам проснемся,
О том, что мая миражи влекут в весну...
Давай вернемся
В открытый небесам проем, в отвесность ночи под ногами -
Веревка держит /в снах уснем/ и будет звездность между нами.
Не разрывай веревку сна... Еще есть время.
До рассвета.
Еще туман хмельного дна все тянет с призрачным ответом.
Пусть одинокий след дождя еще лежит на стеклах судеб,
Теплом придуманного дня мы все же вместе снова будем.
))))))))))))
Не видно под ногами дна и высь дождями строчит...
Строчит.
Давно остыл безвкусный чай, вчера недОпитый прощаньем.
А за окном маячит май в тени октябрьского камланья.
Не видно одиноких звезд. Луна затмила небо желтым.
И лишь лучом фонарных грез струятся сны и стынут.
Гордо
С тобою держим вновь ответ, что сны - сплошное наказанье,
И что любви давно ведь нет...
Но что же горло жгут признанья
О том, что сладок вкус зари, когда в ее лучам проснемся,
О том, что мая миражи влекут в весну...
Давай вернемся
В открытый небесам проем, в отвесность ночи под ногами -
Веревка держит /в снах уснем/ и будет звездность между нами.
Не разрывай веревку сна... Еще есть время.
До рассвета.
Еще туман хмельного дна все тянет с призрачным ответом.
Пусть одинокий след дождя еще лежит на стеклах судеб,
Теплом придуманного дня мы все же вместе снова будем.
))))))))))))
2016-10-20 10:17:53
Это я вам)) Обычно автору я пишу лично , а не в ответах к чужим комментариям
2016-10-20 10:40:53
Вдохновили: 
Стихи, стихи…Взывая к небу строчкой,
не забывай, мой нежный менестрель,
что Сон - есть Явь, а Явь - есть отболеск ночи,
мечты затмений, незаслуженых потерь…
На высоте - полёта - вздох, а знаменатель - выдох,
с высот пикировать - как-будто умирать,
но ведь полётность - наш удел, не сытых,
и мы готовы небо покорять…Опять, опять!
На камельке осенньм не согреться Музе,
ну разве только - серце ей признанием взорвать,
и струнами рвануть аккорды сна - наружу,
и тут же Музу нежно приласкать…
На одиноких звёздах - души, их фантомы
встречаются с любимыми во снах...
Однажды встретившись, у двоединстве клонов -
на Землю Агапе их опускает на руках...
Возвраты бесконечны, бесконечно время,
и небо приютило души верных, но - потом
на Землю отпустило, мольбам внемля,
что хочется им песни петь вдвоем…
У вас такая образность, Муэдзин, что можно множество ответов услышать внутри себя...
но это будет только слабым эхом...
Стихи, стихи…Взывая к небу строчкой,
не забывай, мой нежный менестрель,
что Сон - есть Явь, а Явь - есть отболеск ночи,
мечты затмений, незаслуженых потерь…
На высоте - полёта - вздох, а знаменатель - выдох,
с высот пикировать - как-будто умирать,
но ведь полётность - наш удел, не сытых,
и мы готовы небо покорять…Опять, опять!
На камельке осенньм не согреться Музе,
ну разве только - серце ей признанием взорвать,
и струнами рвануть аккорды сна - наружу,
и тут же Музу нежно приласкать…
На одиноких звёздах - души, их фантомы
встречаются с любимыми во снах...
Однажды встретившись, у двоединстве клонов -
на Землю Агапе их опускает на руках...
Возвраты бесконечны, бесконечно время,
и небо приютило души верных, но - потом
на Землю отпустило, мольбам внемля,
что хочется им песни петь вдвоем…
У вас такая образность, Муэдзин, что можно множество ответов услышать внутри себя...
но это будет только слабым эхом...
2016-10-20 11:37:40
"А нині - осінь…Сипле в очі дощ,
і в душу наплював осінній вітер..."
Файно! Дуже файно!)))
і в душу наплював осінній вітер..."
Файно! Дуже файно!)))
2016-10-20 08:48:54
В прямом эфире
| Погадаю я тебе на
гуще, но захочешь ли ответ узнать?.. если "в счастье поворот пропущен", ничего не стоит возвращать... Вишнёвой метели тебе, Саша! |
| Рецензия от: Тетяна Даніленко 2024-04-19 22:21:00 |
| Це дуже проникливо, точно передані почуття. Як хвилі, то у жах беспросвітний, то у "Без надії сподіваюсь"... |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-19 22:18:45 |
| Гарний вірш. Почуття болю та надія. |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-19 22:11:38 |
На форуме обсуждают
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.