Автор: 0502344138
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2015-12-09 20:50:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Козів

На сколівщині є одне село,
Яке лягло між синіми горами,
Колись - давно, ще купу літ назад
Його там наші предки заснували.
А було це - у сиву давнину,
З за першої татарської навали,
Коли татари нищили народ,
Ну а дівчат у рабство забирали.
Тоді ховались люди у горах,
Блукали нашими карпатськими лісами,
Якось піднялись на одну гору -
Там дикі кози в травах випасались.
Зраділи люди, що на тій горі,-
На довший час вже можна зупинитись,
І вполювавши дике козеня,
Вже буде чим всім разом поживитись.
Тоді назвали ту гору - Козій,
І кілька років на горі тій проживали,
А згодом на долині поміж гір
Хатину першу біля річки збудували.
І оселився в ній Русин Андрій,
І став з родиною там проживати:
Садив картоплю, сіяв льон, овес,
І всяким збіжжям став він землю засівати.
А другу хату Климаш збудував,
Його Семеном називали.
Ось так невдовзі виросло село,
Яке ці люди, в давнину, Козів назвали.
Минали роки, швидко плинув час,
Зростили діти, школи працювали,
Ну а село, яке було Козів -
Сьогодні Козьовою називають.

27.10.2015р.

Н Блистів.

История cоздания стихотворения: