Автор: Валерий Масагор
Тема:Шуточная проза
Опубликовано: 2018-03-21 11:40:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
З Днем Поезії, або...Агнія Барто
======================
Цілий день намгаюсь заримувати (сало, цибуля, горілка та огірок). Відчуваю
щось геніальне,
та далі верлібра не продвигається. Сьогодні приснилось, що Шевченко
поцілував мене в лоба,
видав посвідчення (пророка). Та всерівно, сало з огірком римується лише на
столі. Може не туди
поцілував? Дружина бурчить, що нічого не роблю, займаюсь дурницею.
Спробував захистити свої
"пророчі права", раптом ляпас у (ціловану Тарасом...).
-"Евріка!" - прокричав, - наче маса її долоні витіснила з моєї голови рівну
масу... Хоча сьогодні
голова напрочуд порожня.
-"Вчора була не повніша", - сказала дружина, наче прочитала мої думки.
Вірно кажуть: "Муж і жона - одна..."
Та, як би там не було, а від ляпаса згадав слово (інверсія). Замінив місцями
(цибуля, огірок, горілка, сало).
Нема діла.
-"Горілку напиши першою", - знову голос жінки. І пішла рима, і пішло діло...
Моя ж ти...Агнія Барто!
21.03.2018р.
В.Масагор (поцілований Тарасом ).
История cоздания стихотворения:
Щиро дякую, Світлано! Спогади дитинства завжди турбують душу! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:02:16 |
Як сонячно! |
Рецензия от: Всеволод 2024-03-28 12:59:25 |
Прекрасное
стихотворение.Твои
стихи,Юра, наполненные
любовью, чистотой и
светом. Человек - сосуд... Чем наполнена душа, то и льется из сердца. Обнимаю, |
Рецензия от: Антонина Лисянская 2024-03-28 12:53:02 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |