А зорі падають у очі, зникають дні, зникають ночі… І застилає світ туман, щоб правдою ставав обман.

Автор: Ирэна
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-11-22 22:42:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Без назви

За тихим гаєм ворон кряче,
Невтішно Україна плаче.
Збирає сльози у вінок,
Із тугою веде танок.

Змішались бурі й суховії,
У полі хліб повільно тліє,
І кров наповнює стерну...
Бо нелюд в дім приніс війну!

І падають із неба зорі,
Реве Дніпро в безмежнім горі!
Усюди стогін, крик та плач...
Веде криваву гру палач.

Та коли гнів вже випік очі,
Розрізав крик болючі ночі...
Народ встає! Народ не спить,
І страх тоді в душі мовчить...

Жалю нема! Його й не буде!
Розірве меч ворожі груди...
Омиє землю темна кров,
Й відродить мир свята любов.

Свята любов до України!
Де пахне хліб, цвіте калина...
Де лине пісня журавля,
Бо це моя й твоя земля.

  

История cоздания стихотворения:

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 112

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.

Эдуард Неганов

Не розумію, Ирэна, як можна прочитавши не написати рецензію на такий чудовий патріотичний вірш! Чи може поміняти назву? Перший рядок цілком підійде!

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2022-11-30 09:59:06

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений