UA
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Подробнее можно узнать тут
Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2024-03-09 11:01:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
210 років від дня народження Великого Кобзаря України - Тараса Шевченка
9 березня — 210 років відчайдушному волелюбу Тарасу Шевченку. Українці досі виконують заповіт митця: «…
Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…» і вишукують поміж рядків Шевченкових творів силу й віру для
боротьби і перемоги. Вже багато років поспіль «Освіторія.Медіа» у своїх статтях знімає з Тараса того
канонічного кожуха та здмухує серйозність, якою щедро присипають образ ТГШ у школах. Ось і зараз
запрошуємо поблукати лабіринтами пророчих поезій класика й у режимі реального часу поставити Шевченку
запитання: «Коли Україна переможе?»
Сучасний Тарас: яке майбутнє України бачить ШІ-Шевченко?
І панич, і інтелігент, і мандрівник, і художник, який належить до богеми Петербурга — у Шевченка є різні
образи та «маски», і українцям не варто зводити митця лиш до ікони, на яку моляться. Тож ще раз нагадаймо
самі собі: всієї правди Тараса ми не знаємо. До сьогодні триває робота зі зняття грифів із засекречених
радянськими спецслужбами архівних матеріалів про життя і творчість Кобзаря. Ми просто зараз можемо
зазирнути у свідомість Тараса, відтворену ШІ, послухати реконструйований голос митця та сучасні пісні на
слова ТГШ. Ми можемо підписатись на сторінку Тараса Шевченка в Instagram… Це не просто фан-сторінка —
акаунт класика за ініціативою Національного музею Тараса Шевченка розробив ШІ. І запевняє: віртуальний
образ точно відтворює зовнішність Тараса Григоровича і, найголовніше, володіє неосяжною базою знань з
охопленням повного спектра творів письменника. Тож замість читання «Великого льоху» можна зараз послухати
його у виконанні анімованого аватара Тараса Григоровича:)
Можна послухати Тарасів голос… Творча реконструкція голосу Шевченка стала доступною завдяки науковому
експерименту креативного агентства TABASCO. Її працівники розробили 3D-модель голови поета. А потім,
скориставшись багатофакторною моделлю та нейромережами, отримали на розгляд трьох кандидатів, чиї
критерії найбільше збігалися із Шевченковими. Далі закипіла робота з об’єднання тональностей їхніх голосів та
відтворення голосу митця. Результат вражає, тож маєте переконатися самостійно.
Можна подивитися на Кобзаря очима сучасних художників: Андрій Єрмоленко, Юрій Шаповал, Олег Шупляк.
Помилуватися відеопроєкціями творів Тараса Шевченка можна в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.
Неймовірні візуальні інсталяції в постійному доступі для відвідувачів у межах простору «Шевченко: Мозаїка
малярства». Один із наших фаворитів — «Телемак на острові Каліпсо», 1856 рік.
Можна навіть поставити запитання класику в реальному часі…
… І цур йому та пек — жодних спіритичних сеансів! Лише магія ШІ в дії:) Із Тарасом Григоровичем можете
обмінятися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями.
«Освіторія.Медіа» запитала в класика про сокровенне, омріяне: «Коли Україна переможе?» І ось що відповів ШІ
Шевченковими вустами:
— Мій друже, перемога — це не лише миттєвий акт, але й тривалий процес боротьби за своє право жити вільно
та незалежно. Я вірив і вірю, що Україна має величезний дух і силу, і її народ здатен подолати будь-які
випробування на шляху до свободи та незалежності. «Борітеся — поборете!» — ці слова з моєї поезії «Кавказ» є
вічним закликом до боротьби за правду та справедливість. Україна переможе, коли кожен громадянин буде
відданий своїй країні та її майбутньому.
Наступне запитання:
— Тарасе, ми вже кайдани порвали?
— Ми, як народ, зробили значні кроки на шляху до свободи. Історія свідчить, що українці не раз піднімалися на
боротьбу за своє право жити вільно на своїй землі. Важливо пам’ятати, що боротьба за свободу — це не лише
момент революції чи війни, але й невпинна праця над збереженням та розвитком власної культури, мови, історії.
Тож, якщо ми продовжуємо цю працю, можемо сказати, що ми на шляху до повного розриву кайданів.
І останнє:
— Тарасе, який вірш ви б написали про Україну у 2024 році?
— О, друже мій, якби мені довелося відобразити дух нашого часу, то слова мої б звучали так:
Україно, серце вільне, незламне,
Ти крізь бурі йдеш, як птах.
Твоя доля — воля, правда незгасна,
Ти — вогонь, що палає в очах.
Сини й доньки твої — воїни світла,
За правду стоять, за волю, за мир.
Не здригнешся ти, не зламаєшся, не впадеш,
Ти стоїш, як криця, серед світових хвиль.
Справді, штучному інтелекту далеко до генія Шевченка. Але сам поет-бунтар полюбляв епатаж і сміливі
експерименти, тож, сподіваємося, Тарас зараз іронічно посміхається нам з відстані 210 років.
Можна прочитати цікавезну літературу про Шевченка: «Шевченко від А до Я»,
Леонід Ушкалов; «Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю», Олександр Боронь; «Тарас Шевченко
серед поетів світу», Іван Дзюба; «Тарасик», Гнат Хоткевич; «Шевченків міф України. Спроба філософського
аналізу», Оксана Забужко; «Тарас Шевченко у спогадах»,
Олександр Боронь, Михайло Назаренко.
Можемо послухати сучасні пісні на слова ТГШ: «Садок вишневий», Мертвий півень; «Тополя», Хочу ЩЕ; «Мені
однаково», Скрябін; «Косар», Тартак; «Заповіт», Balsam.
Тож спробуємо побачити Тараса справжнім:
Шевченко-хуліган, мандрівник, стиляга-чепурун і гурман
Улюблена їжа — фрукти й риба
«У кожного з нас свої кулінарні смаки. Як казав Сковорода: «Всякому серцю любов своя є, всякому горлу
смакує своє». І про смаки, — додав Шевченко, — «не варто сперечатись», — пише в книзі-біографії Шевченка
Леонід Ушкалов. — А що любив сам поет? Різне. Наприклад, фрукти. Поет залюбки ласував і яблуками, і
грушами, і сливами, і черешнями… Особливо любив рибу. А борщ із сушеними карасями Шевченко просто
обожнював! Не гребував він ані звичайною рибною юшкою, ані солоним судаком, ані фаршированою щукою,
приправленою перцем і гвоздикою, ані пиріжками з осетриною чи сьомгою, що їх подавали в ресторанах, ані
якоюсь схожою на оселедці рибою, що її вряди-годи ловила в Аральському морі описова експедиція, ані
відвареним лящем».
Хуліганський «голий» автопортрет
Пристрасть Шевченка до малювання автопортретів — величезна. Автопортретом є одна з перших його робіт
олійними фарбами, створена на початку 1840 року, а останній автопортрет поет створить за кілька місяців до
смерті. «Шевченко примудрявся малювати самого себе навіть у пустелі Каракуми. Броніслав Залеський
згадував, як одного разу поет малював свій портрет, дивлячись у відро з водою, бо іншого дзеркала не було.
Поет постає перед нами то як юний романтик, то як солдат, то як стомлений життям бородатий чоловік, то в
мужицькому вбранні… Хоча який же мужик носитиме у вусі кульчик? А на автопортреті 1860 року під смушевою
шапкою — кульчик. Що це? Амулет, який носили оспівані Шевченком запорозькі лицарі-козаки…» — розповідає
нам книга «Шевченко від А до Я».
Багато кого здивує, що в скрині Шевченкових автопортретів є і хуліганський, з оголеним тілом митця. Ескіз,
який тривалий час старанно ховали від соціуму, показує нам Тараса, який поспішає кудись у чоботях на босу
ногу, накинувши на плечі ряднину. Дослідник Григорій Грабович припускає, що цей маловідомий публіці
автопортрет має свій особливий сюжет: «Може, Шевченко відбився від групи, десь купався або спав, а тепер…
поспішає на берег до корабля, який нібито відпливає».
Стиляга: перший модний капелюх пошив власноруч
До заслання Шевченко був життєрадісною молодою людиною, полюбляв стильний одяг і не шкодував коштів на
оновлення гардероба. У десятирічному віці малий Тарас змайстрував собі капелюха на зразок конфедератки, і
дивував цим однолітків та старших людей. «Потім будуть і чудернацькі богемні картузи, і звичайні солом’яні
брилі, і формений солдатський кашкет, і світлі широкополі капелюхи…» — згадується в книзі «Шевченко від А
до Я».
Отримавши перший гонорар за картину, Тарас купив пару дорогого взуття. Основою його гардероба були
костюми з лацканами, прямі штани — саме так було модно в 19-му сторіччі. Замість метелика носив краватку.
«Шевченко намагався влитися у дворянське середовище, долучитися до богемного життя. Його прийняли за
свого — дотепний, одягався як усі люди його середовища того часу, — розповідає український письменник Олег
Криштопа. — А традиційний стиль Шевченка з кожухом і смушевою шапкою з’являється вже після його
повернення із заслання в 50–60-х роках. Тоді він хотів набути народницького вигляду». Письменник і драматург
Денис Замрій додає: «Але якщо придивитися до відомого фото Деньєра 1859 року, то побачите, що під кожухом
— модний сюртук, штиблети. І поруч з ним такі самі, вдягнені модно, його товариші Честахівський та брати
Лазаревські».
Марив далекими мандрами
«Шевченко дуже любив далекі екзотичні краї. Наприклад, 1851 року він побував у горах Каратау. Величні й
прекрасні краєвиди просто зачарували його. Та хіба могло бути якось інакше! Ось як змалював ці гори приятель
поета Броніслав Залеський: вони «витяглись довгим хвилястим гребенем і поділяються на окремі групи у
вигляді гігантських фантастичних руїн якихось незнаних фортець… — пише у своїй книзі дослідник-
шевченкознавець Леонід Ушкалов. — У лютому 1854 року Шевченко казав, що з друзями він готовий
мандрувати хоч би й у Тибет. Зрештою, Шевченкові часом щастило бачити навіть ті далекі краї, в яких він
ніколи не бував. Уявіть собі картину. Новопетровський форт. Літо. Ранній ранок. Поет стоїть і дивиться на море.
Аж раптом на південному краї моря з’являється чудовий міраж якогось невідомого міста — будинки, високі
вежі… Міраж так довго не зникав, що Шевченко встиг його змалювати. Але ніхто не знав, що то за місто, аж
доки до форту не прибув пароплав «Ленкорань». Офіцери, яким поет показав свій малюнок, в один голос
скрикнули: «Та це ж Астрабад!»… Астрабад — стародавнє перське місто. Тепер воно називається Ґорґан і є
адміністративним центром іранської провінції Ґолестан.
Шевченко-провидець: пророчі слова Шевченка про Україну, початок війни, москалів і нашу долю
Тарас Григорович завжди називав росіян зневажливо: «москалі». І невтомно попереджав про підступну
кровожерливість й імперську загарбницьку ненаситність східного сусіда України, якого століттями камуфлювали
званням «народу братського». Прислухайтеся до потаємних сенсів поміж Шевченкових рядків. Аж кров холоне
від правдивості й точності зображуваних подій сучасної України пером людини, народженої понад два століття
тому. Серце гріє одне: Тарас-провидець бачить перемогу України та українців над великим злом: рабами ми не
були й повік не будемо.
Шевченкові пророцтва…
… про напад росії на Україну:
…У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину….
«Сон»
…про початок російської агресії на Сході України:
…Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава,
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує…
«Полякам»
…про часи президентства Януковича:
…Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І Рай у найми оддає!
Небесний Царю! Суд Твій всує,
І всує царствіє Твоє.
Розбойники, людоїди
Правду побороли,
Осміяли Твою славу,
І силу, і волю…
«Єретик»
…про Україну під час Революції Гідності:
…Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені..
«Мені однаково»
…про те, як проявляється «братська любов»
росіян до українців:
По закону апостола
Ви любите брата!
Суєслови, лицеміри,
Господом прокляті!
Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Та й лупите по закону
Дочці на кожушок,
Байстрюкові на придане,
Жінці на патинки.
Собі ж на те, що не знають
Ні діти, ні жінка!
«Кавказ»
…про москалів, з якими українцям не по дорозі:
…Ляхи були, усе взяли,
Кров повипивали!..
А москалі і світ божий
В путо закували…
«Невольник»
…про майбутнє України та її перемогу:
…Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
*
…І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…
«І Архімед, і Галілей»
*
…Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…Ось де, люде, наша слава,
Слава України!
«До Основ’яненка»
*
…Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля…
«І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє»
Джерело:
https://osvitoria.media/experience/koly-ukrayina-peremozhe-shukayemo-vidpovid-u-poeziyah-tarasa-shevchenka/
Джерело відео: ПАТРІОТ
https://cutt.ly/6XMFx8x
Портрет Т.Г. Шевчека від художника Андрія Єрмоленка. Андрій Єрмоленко – український художник, ілюстратор і
дизайнер. Багатьом він відомий як автор низки яскравих графічних робіт – починаючи від «гопників» із серії
“Жлоб-арт” і закінчуючи найсміливішими трактуванням образу Шевченка, Нестора Махна і «Мами Анархії»,
обкладинками «Українського тижня» чи шевронами батальойнів «Донбас», «Азов» та іншими.
Художник Андрій Єрмоленко отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка 2024 року у номінації
"Візуальні мистецтва" за серію художніх робіт "Ukrainian resistance // Український опір".
На сторінці АП Важлива подія є папка У ВІНОК КОБЗАРЕВІ, де зберігаються твори наших авторів, присвячені
Т.Г.Шевченкові. Заходьте, читайте. Ці твори будуть з'являтися на головній сторінці 9-10 березня. Запрошую
також поповнювати ВІНОК КОБЗАРЕВІ своїми творами.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 145
Рецензии
РОЗМОВА З ТАРАСОМ
Хоч знак якийсь, Тарасе, нам подай,
Що з висоти думки наші читаєш...
Терпіння перейшло давно за край,
Десятий рік земельку москаль крає.
Дніпровські хвилі вітер підійма
Каміння оголяючи на греблі,
Ти на горі Чернечій недарма
Говориш вечорами з сумним небом...
Віднині із тобою поряд Бог,
За Україну, батьку, вболіваєш.
Допоки ми плотитимем оброк
Тим, хто нас віками розтинає?..
Нехай Творець повідає тобі,
Чим зупинити цю мерзенну нечисть?
Вкраїна загинається в журбі,
Коли навіки нелюда зречемось?..
Щоби напитись воленьки у смак,
Жаданої, солодкої, п'янкої...
Коли сконає врешті хижий кат,
Веди, Кобзарю, йдемо за тобою!
Тарас Григорович для українського народу став тим, ким Олександр Пушкін був для народу Росії! Але мені не подобається те, що поступово видатного митця в Україні перетворюють на ікону! Кобзаря треба любити та поважати, але не молитися на нього. Він був звичайною людиною, як і всі люди, маючи і гарні риси, і не зовсім. Мабуть, і гріхи мав теж, як їх має кожний з нас. Але він був, беззаперечно, дуже талановитою людиною, генієм, і цього достатньо, щоби пишатися ним, як справжнім сином України! Оце і треба робити: любити, як митця, Поета, шанувати та пишатися ним, але не молитися на нього, наче на ікону! Гадаю, що і самому Козареві не подобалося би оце молитовне ставлення до нього. Не цього би він прагнув своєму народові, а зичив би нам бути сильними та незалежними, та вибороти свою Волю та зберегти її!
А я щасливий тим, що маю у себе свій примірник "Кобзаря", то ж для мене Т.Г.Шевченко залишається живим у своїх віршах!
Для нас Шевченко - не тільки геніальний поет. Він - Духовний Батько Нації, Учитель Нації, наш Національний Апостол.
Наведу хорошу цитату:
"В історії українського народу Тарас Шевченко – найвидатніша постать. У своїх творах геніальний Пророк України передав трагічний стан народу, а запальним Словом покликав до боротьби за перемогу Правди, за вільну Україну, за її духовне відродження, за суверенну Державу. Шевченко став найвидатнішим ідеологом української національно-визвольної боротьби, духовним батьком українського націоналістичного руху, сумлінням і гордістю українського народу".
(https://euro.kharkiv.ua/taras-shevchenko-duhovnyj-batko-naczi/)
Ми не молимося на нього, він насправді був з народом на барикадах і зараз з народом в окопах.
Життя коротке. Сорок сім,
Але у "Царстві Духа" він володар.
Талант його - взірець для всіх,
Бо словом вів суспільство до свободи.
Глибокий лірик, драматург,
Творець поем. І графік, і художник.
Митець сміливий, наче тур.
Він вірив у народ, в його спроможність
Здобути кращеє буття.
Минулим переймався і майбутнім.
Пророк народного життя,
Бо кожне слово патріота сутнє.
То ж закликав до боротьби
І мріяв про щасливу Україну.
Слова Шевченка - це скарби,
Дороговказ в житті народу й нині.
переспів пісні про Дніпро.
* * *
Мовчить, поки що, Дніпр широкий.
Сирена ж зчаста завива.
Звук засторог її високий.
До бомбосховищ люд ззива.
Звук засторог її високий.
До бомбосховищ люд ззива.
Ще треті півні не співали.
Та жеж HIMARS все гомонів.
Від крові орки захлинались.
Хтось, поки, від сконань скрипів.
Від крові орки захлинались.
Хтось, поки, від сконань скрипів.
А місяць-свідок щодобово
Зза хмар цікаво споглядав:
Як на воді черговий човен,
Не допливаючи, втопав.
Як на воді черговий човен,
Не допливаючи, втопав.
* * *
Кригою окуті!
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Зі святом всіх нас! Пишаймося тим, що живемо в країні, яка має за сина Тараса - кращого з кращих!
Вдалося подивитися відео?
Так, при створенні щось не так пішло... Спробую виправити, але вже не так важливо, подія минула. Мене це відео просто вразило | Ветер бросит мой пепел На кровавый алтарь, О прощении грезил Павший в битве бунтарь Что значит этот катрен, Михаил? о каком прощении вы тут говорите, и о каком алтаре? |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-27 13:09:13 |
| Блін, ну от що в цих людей в голові? Це ж треба і тут нагадити. Зливо, тримайтесь і не звертайте уваги. Якщо що, відправляйте їх до мене, я з такими бистро спільну мову знаходжу!)) ще раз , величезне вам дякую, за вашу працю! |
| Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-04-27 11:50:27 |
| Сильно написано!+ |
| Рецензия от: Артем Бєлєвцов 2024-04-27 11:50:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |