DUM SPIRO SPERO

Автор: Наталия Самборская
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2018-01-09 20:31:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Казка Хлопець та Змій

На галявині зеленій,
В непролазнім лісі,
Жив великий Змій,
Ледар та гульвіса.

Він завжди байдикував:
Працювати не хотів,
Цілі дні собі гуляв
Або в селища летів.

Прилітав у різні села,
Все, що треба, забирав.
Кидав вкрадене на крила
Та й додому відлітав.

Все робилось швидко:
Прилетіло і схопило.
Нікого не було видко,
Тільки здалеку гриміло.

І народ уже змирився
З горем всім отим.
Аж допоки не вродився
В одній хаті син.

Не по днях, а по годинах
Те маля в батьків росло.
В десять років вже людину
На руках піднять могло.

Коли виріс той хлопчина
Вище батькової голови,
То коваль скував для нього
Дві великі булави.

З булавами довго грався,
Все угору підкидав:
Бити ворога навчався
Та сильнішим він ставав.

Як навчився добре битись,
Вирішив піти у світ:
Швидко розуму навчитись,
Не чекати довго літ.

Встав хлопчина спозаранку,
Обійняв своїх батьків:
З ними хлопець наостанку
Попрощатися схотів.

Потім вирушив у світ
Сили в розумі набрати,
А батьки йому у слід
Стали голосно гукати:

«Ти умій з людьми миритись
І не смій із Змієм битись!
Йди,синочку, прощавай,
Рідний край не забувай!»

Раптом димом понесло…
Хлопець враз все зрозумів:
То на батьківське село
Змій страшнючий налетів.

Все, що бачив, те й хапав:
І людей, і збіжжя, і скотину.
Безсоромно і ганебно крав
Та тягнув додому без упину.

Тож побачивши таку біду,
Хлопець вирішив собі: «Піду
Батька й матір рятувати,
Із полону визволяти.

Коли б хто мене навчив,
Як же Змія та й здолати,
Я б для цього все зробив,
Щоб злодюжку покарати».

Довго хлопець вже ішов:
Пішки мандрував й на возі.
Аж допоки не знайшов
Вчителя собі він на дорозі.

Вчитель той був чародій,
Дуже сильний і могутній:
Годен був до всяких дій,
Ще і грати вмів на лютні.

Попрохав він мага того
Чародійств усіх навчити,
Щоби, вивчившись у нього,
Злого Змія зміг зловити.

Чародійські всі науки
Хлопець вчив сумлінно.
Був він вправним на всі руки,
Вчився на відмінно.

Вивчившись у чародія,
Він пішов шукати
Лігвище отого Змія,
Що вкрав батька й матір.

Довго по землі блукав,
По лісах дрімучих,
Поки діда не зустрів,
Що сидів на кручі.

Привітавши чемно діда,
Хлопець в нього запитав:
– Чи не бачили ви сліду,
Де тут Змій злий пролітав?

– Бачив, – дід йому сказав. –
Він сьогодні ще зрання
Над цим лісом пролітав.
Та не йди ти навмання,
Цими йди слідами вслід, –
Так сказав і щез той дід.

Враз з’явилися сліди
Перед хлопцем тим:
Вказували, куди йти,
Стелились перед ним.

До галявини дійшов
В непролазнім лісі,
Змія нору там знайшов,
Ледаря й гульвіси.

Викликав його на бій…
Той і слухать не схотів!
«Ти для бою ще малий, –
Так сказав і відлетів».

Хлопець взявся із завзяттям
Визволяти всіх селян.
Тож промовив він закляття
Й … обернувся на теля.

Те теля в нору пішло,
Ніби матінку шукати,
До палат Змія дійшло,
Стало в вікна заглядати.

Бачить: матінка його
Прибира Змія кімнати.
Скільки там добра було,
Що й пером не описати!

Та теля далі пішло
Батька свого ще шукати.
І воно його знайшло
В підземеллі, в казематі.

Ще раз хлопець обкрутнувся
Та закляття прочитав,
Знов в людину обернувся
І тихенько всім сказав:

« Ось ключі. В сторожі взяв,
Швидше двері відчиняйте!
Все беріть, що Змій накрав,
І чимдуж з нори тікайте!»

Батька свого ж обійняв,
Посадив собі на плечі,
Матір теж свою забрав,
Не взяв в Змія ані речі.

З усіма в село вернувся,
Та лишатись не схотів.
У орла він обернувся
І до Змія полетів.

Бачить: Змій сидить удома
Дуже лютий та лихий.
З злості почались судоми,
Став незрячий і глухий.

Хлопець близько підійшов,
Вирішив йому сказати,
Що тому сюди прийшов,
Щоб поради Змію дати:

«Ти у села не літай,
А навчися працювати.
І людей більш не лякай,
Припини всіх грабувати.

Добрим стань, а не лихим,
Та навчись люд поважати,
Тоді зрячим й не глухим
Будеш мешкати в палатах».

Змій заплакав дуже гірко
І спромігся лиш сказати:
«Ви не ображайте тільки
Ні мене, ні мою матір.

Будем добрими всі ми
І навчимось працювати.
Будемо дружить з людьми,
На гостину прилітати».

І з тих пір до їх села
Змії в гості прилітали.
Люди завжди їх чекали,
Всім,що мали, пригощали.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 206

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Николай Ничипорук

Наталия, очень хорошая сказочка. Я, конечно, больше біы внимания уделил ритмам.

2018-02-21 20:44:51

Наталия Самборская

Коля, пишу в виде сказа. В этом случае ребёнок и внимательно слушает, и потихоньку засыпает. Проверяла в детском садике с помощью воспитательниц.
На удивление, работает хорошо. Перед тем, как выставлять свои произведения " на люди", я их обязательно проверяю на детях. Общаюсь на данный момент с 3 школами и 2 дет.садами. Все замечания и деток, и учителей, и воспитателей без всяких обид учитываю. Так что даже очень рада Вам, что помогаете и поддерживаете. Учиться никогда не стыдно.
Большое Вам спасибо.

2018-02-22 12:46:43

Владимир Михайлов

Оригинально! Без шума и без драки поставил агрессора на место

2018-01-16 15:58:40

Наталия Самборская

2018-01-16 17:25:01

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений