Автор: Рту
Тема:Переводы
Опубликовано: 2017-02-13 12:45:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ґері Снайдер, Ягідний бенкет

І
Із хутром кольору бруду, гладкий бігаючий
Стариган із похміллям, бродяга,
Хвалить! Койотові Гидоти, товсте
Цуценятко, зґвалтоване собою, бридкого шулера,
котрий приносить ласощі.

У ведмежому посліді, знайденому в серпні,
Акуратній купці на пахучій стежці, у пізньому
серпні, мабуть, під модриною,
Ведмідь споживав ягоди,
високий луг, рання осінь, пішов сніг
Бурий ведмідь
споживав ягоди, одружився
На жінці, чиї груди кровоточили
Від годування дитинчат напівлюдей,

Десь, звісно, є люди,
які збираються й торчать, просираючи весь день,

"Де я стріляю зі свого лука
"Там є соняшникова тінь
пісня гримучої змії, котра лежить
кільцем на валуні
"К'ак, к'ак, к'ак!
співав Койот. Спаровувався
з людством.

Бензопила закохалася в соснові дошки,
Приміський спальний квартал на кварталі
Хитатиметься з цим зерном і вузлом,
Божеволіючі кораблі вирушатимуть і зникатимуть
Щоранку, коли прокидатимуться люди.
Реєстраційні дошки висять у корпусах,
пастках для двоногих.

і тінь гойдається навколо дерева
Лавірування на ягідному кущі
з листа на лист протягом кожного дня
Тінь гойдається навколо дерева.


ІІ
Три, вниз, крізь вікна
Світанкове стрибання котів, всіх смугастих, коричневих, сірих
З палаючі вусами
смакують шматки миші на язику

Миття кавника у річці
голодне дитя волає
Її груди, з чорними сосками, синіми жилами,
важкі,

Висять під вільною сорочкою
вижала вільною рукою
білий струмінь у три банки.
Коти на світанку
пам-пам і вниз.

Струмки відмили, де форель ховалась
Ми жуємо чорний кран
Спимо на голках довгими вечорами
"Ти будеш сичем
"Ти будеш горобцем
"Ви станете густими та зеленими, люди
"З'їмо вас, ягоди!
Койот: вистрелив з автомобіля, два вуха,
Хвіст приніс дар.

Дзенькіт парування
шанхівських волів
рухає спокійною дорогою
Бронзові дзвони в горлі
Бронзові дзвони на рогах, яскравий Віл
співає крізь світло та пил
скочення поліна вниз узвишшям
в купи,
жовта
Товстоморда гусениця перекидається, ідучи вперед
З листка на листок, до кореня в золотому вулканічному бруді.

Коли
сніг переплавиться назад
з деревних
голих гілок гулястих соснових різок
гарячого сонця на мокрі квіти
зелені пагони чорниці,
які пробиваються крізь сніг.

ІІІ
Напружене черево, натягнуте в опуклі
Груди, розбухає, наче ти жереш пиво, хто хоче
Нірвану?
Тут вода, вино, пиво
Достатньо тижневих книг
Безлад пізньої дитини
Запах гарячої землі, теплого туману
Пари промежини

"Ти не можеш бути вбивцями всього твого життя
"Люди йдуть —
— і коли Сорока
Воскресила його, м'який жмут хутра в ріці
Потонув і дрейфує, рибна їжа на мілині,
"Відвали!" співав Койот
і тікав.

Ніжні синьо-чорні, солодші з лугів
Малі й терпкі в долинах, зі світло-блакитною хмарою
Чорниці розкинулися сосновими гаями
Переповненими вздовж ярів, підіймаються курними скелями,
Застеляють повітря птахами;
Знайди їх, коли скидатимуть ведмедя.

"Зупинені вночі
"Їли гарячі млинці в яскравій кімнаті
"Пили каву, читали газету
"У незнайомому містечку, їхали далі,
співаючи, як п'яниця збочив машину
"Прокидайтесь, яскраві дами!
"Напружте ваші ніжки, вичавіть із демонів
чудовисько з жорсткими стегнами
"Молоді червоноокі чоловіки прийдуть
"Зі слабкою ерекцією, тихі викрики
"Щоб сушити ваші закляклі тіла на сонці!

Прокинулись на пляжі. Сірий світанок,
Залиті дощем. Один голий чоловік
Смажив свою конину на камені.

IV
Койот гарчить, ніж!
Схід сонця на жовтих скелях.
Люди пішли, смерть — не лихо,
Чисте сонце у шорсткому небі
пусте та яскраве
Ящірки вибігають з темряви
Ми — ящіркове сонце на жовтих скелях.
Глянь, із передгір'я
Обрізок ріки блистить, тягнеться
До рівнини, міста:
відблиски туману в долинному горизонті
Сонце відбилось у склі, мерехтить і йде.
З холодних джерел під кедром
На його стегнах, білому оскалі,
довгому голосному сопінні, він дивиться:
Мертве місто сушиться влітку,
Де ростуть ягоди.

История cоздания стихотворения: