Автор: Полина
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2016-01-31 17:25:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В Карпаты

Когда покровом
темным ночь скрывает
лица
И верховодить время
настает луне,
Брожу часами по
пустынным улицам,
Сама с собой наедине.

Про сессии, про книги,
про зачеты,
Про неудачный
затяжной роман,
Про безконечные часы
роботы
Забыв,одна брожу по
вечерам.

Я знаю,что живу в
резервуаре,
А улицы прохладою
манят.
Кроссовками мешу
пыль тротуара,
Сама с собой.Или
спасаясь от самой себя?

...Мені б повітря,що
насичене озоном,
На дні озер прозорих-
валуни,
Туди,де скрізь,куди не
кинеш зором,
Ялини,сосни,буки,ясени.

Де ланцюгом вершини й
полонини,
Де Едельвейс серед
зелених трав,
Де,за повір'ям,на
околицях Жоржіни
Колись Олекса Довбуш
зимував.

Там,де в печерах,як
зерно в засіках,
Опришками заховані
скарби.
І де луною
відбиваються у стріхах
Сліди як світ староі
ворожби,

Що знайдеш у
відлюдника-мольфара,
Лиш кладку дерев'яну
перейти.
Скуштуэш трав
цілющого відвару:
Чебрець,тирлич,копитня
ка листи...

Там не ходи самотніми
стежками-
Підступний причаівся в
лісі блуд,
Там нявки й мавки
довгими віками
Лякали з сіл прилежних
чесний люд.

Чабан,що цілий день
вартуэ вівці,
Танок лихий з
чугайстром заведе.
Де з хмари чорноі
раптова громовиця
У дуб старий,самотній
попаде.

Де від очей людських
ховають глиби
Оспіваний в легендах
монастир,
Руіни де князівськоі
садиби
Та цвіт очей дівочих-
Синевир...

Мені б відпустки кілька
днів,квиточок,
Лиш саме необхідне в
рюкзаку,
Й туди,де містика
вплелася в ночі
Як в косу.Де нема
мобільного зв'язку.

...Но снова утро,кофе и
работа.
И опостылый макияж.И
каблуки.
И не сопилки дальний
отзвук ноты,
А шум мотора-гимн
моей тоски.

История cоздания стихотворения: