Автор: Юрій Зозуля
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2016-02-13 05:52:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Світлина через Михайла Векленка.
Мови словА на дивА: д о б р и н і л и с ь в у с т... І в у х ?
Можливу зустріч з дружнім поглядом початкую зиченням Доброго Дня-Ранку-Вечора... Так, й наДобраНіч!
Нажитим й новим "опонентам" нагадаю — ні дня, ні каїнам, ні юдам: не рідня.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
нЕміч в пОміч мАрна річ...
пліч торкнЕться пава-ніч...
зАйде, та затьмАрить зір...
знАйде промінь, з ближніх зір...
...як шарпАк, блідЕсенький
...ліг, мов сніг, легесенький
...не стає й навпОчіпки
...а не гріє й пОшепки
звАба, згУба, з дна рахУба...
в кОрок мОрок, в холод груба...
й щось гарЯче в спОді є...
й, під танОк, світАнок п'є!!!
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Російськозвичним трохи "топоніміки" цього малюнку: наголошення орієнтовані на вас; проти ночі = "перед ночью", груба = "печка", спід = виворіт, внутрішній чи зворотний бік...
А хочете по-справжньому засмакувати українську? І тут я передам, задля котроїсь об*єктивності, на пару абзаців слово Оксані Забужко: "ще про мову з сьогоднішньої пошти, поки є хвилька: "Полинівка" - неправда, вживається (сама бачила в якихось меню), "харциз" (навіть "харцизяка"!), "свічадо", "руханка", "лаґомина" (через "ґ") - цілком собі ще не вмерли)), - а от "зільник" і справді вже, схоже, безповоротно став "вазоном", і "шняга" вже знов "жабою" навряд чи стане)), і "туркусовий" колір - нема ради, вийшов з ужитку...
При цій оказії: мене часто питають, що (кого) краще читати, щоб швидше навчитися гарної української мови, - так от, маю, крім звичайних порад (читайте класиків, читайте В.Мову-Лиманського, Лесю Українку, Підмогильного, і т.д.), один важливий "тіп". Хочете відчути, що це за мова й які прісні з неї змивки вам зливають по ЗМІ, - пошукайте по букіністичних і не пожалійте, якщо знайдете, грошей - на 8-томник Мопассана, вид-во "Дніпро", 1970-1972 (акурат до початку репресій встигли - через рік це видання вже в пресі пропонували "вилучати у передплатників"!).
По-перше, Мопассан і сам собою вартий уваги прозаїк, тож приємна лектура вам ґарантована, а по-друге, і це головне - в тому 8-томнику зібрано було, може, найблискучіший український перекладацький пантеон 20-го ст., тобто цілий оркестр мовних віртуозів екстра-класу: від В.Підмогильного, М.Рильського, Ірини Стешенко та інших з ґенерації "розстріляних" і аж до Івана Світличного (ще натоді не посадженого) включно. І ось ці 8 томів дадуть вам те, чого, на жаль, абсолютно негодне забезпечити сьогоднішнє інформ. поле, - відчуття ЖИВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОСВІЧЕНОГО КЛАСУ НЕРАДЯНСЬКОГО ХОВУ. Райська насолода!
Звісно, це не значить, ніби саме таку мову, як там, треба "реставровувати" (та й неможливо це!), - але щоб відчути, як вона, ще не скалічена сталінською цензурою, ллється (лилась), отетеріти від забутої ідіоматики (це окремий важливий вирубаний пласт - замість того ми всі заговорили цитатами з радянських фільмів, які продовжують утримувати нас у полоні радянської ж таки реальности!), взагалі, "підкачати" мовні м'язи - це найкращий, який знаю, тренажер (сама часом, коли чую, що "козли" витоптали мозок до суцільного ненормативну, беру з полиці том і перечитую власне з цією метою - глибинного мовного занурення)."
А ще я помяну покійного з минулого року світлої памяти Святослава Караванського: ЧИТАЙТЕ???
До сього слова долучу приватне "На бЕрезi Неба":
з небесного літа, волошково-квіта,
та врода намита й колись розповита;
не вбита, не зжита: не руш мову жита...
на бЕрезі неба,
при самій землі, –
не чув я, а знаю...
на березі неба,
з життя ув імлі, –
на промінь стікаю...
для всенького роду
тут знАйдете згоду, –
з найвищого мита...
волошковоквіту,
небесновідмиту, –
чи й мову, – спів жита...
поміж землі й небес,
наскрізь лайна, чудес, –
б’є Світла прибій...
своє домиває,
собі добирає, –
то хто ж йому свій...
ЧИТАЙТЕ ЧЕРЕЗ УСЮ НІЧ!!!
История cоздания стихотворения:
Яка там історія, як блискавично швидкий плин; діяти би встигати?
А не самітно би словам — сліди бувшого (бо тамтий "Юрий Зозуля" ку-ку) сприйняття «проти НОЧI - i ПРО НIЧ»:
Наче в казці побувала,
Поки вірш я Ваш читала;
Чиста пісня — ті рядки!
Їх співала залюбки.
Дякую, Юрію! Гарно пишите... смачно!..
Яка ж співуча і мелодійна у нас мова. Серце радіє!
З повагою, Марійка.
Мария Тоцкая 26.08.2017 21:38
Який Ви прекрасний... Таке писати може лишень той, котрий цим живе
Августина Остров 23.04.2016 13:39
Дуже цікаво і здорово написано! Такі вірші хочеться співати! Дякую Вам. Із теплом. ;)
Дякую Вам за Вашу щирість... :)
Иващенко Ольга 27.09.2015 03:02
Така цікава будова вірша -)
Дякую за приємну мить читання.
Удачі!
Игорь Стожар 15.01.2015 00:53
C Наступающим, Юра! Дай Бог в Новом году всех Благ Вам ,Вашим близким и соотечественникам да обойдут Вас беды и болезни!О.Ц.;))
Ольга Цветикова 30.12.2014 23:34
Надзвичайно!
Тепло... Ніжно...Легко...
Дякую!
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 29.04.2014 08:57
ДЯКУЮ!!!
МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ!!!
ХАЙ ЩАСТИТЬ!!!
З повагою,
Владимир Прохода 27.04.2014 02:19
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |