Автор: Юрій Зозуля
Тема:Экспромты
Опубликовано: 2017-04-06 10:05:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До вечірнього дощу... Вже й до Паски?

Ні дня, ні каїнам, ні юдам: не рідня.
Ситуаційні замальовки (звісно, дещо й підмальоване; це не без того), а світлинка з нету.

не марне б хмарне, — вточи всім води!
тісне пісне все, — будь в нім, і годи!
ось-ось-бо Паска, — хода лунає!
душа ж чекає, — й вже Свято має!

ЩОСЬ ЧУТИ? — Нове, не нове... Аби не схиляти до відповіді, якомога риторичніш:
чи нице звідає про вище: що з вітру свище, з грому блище; як не нижчає, то й не ближчає!

невже земні лиш, долі...
                                            ...й земних лиш, почуттів?
відчув, і вже доволі...
                                            ...й забудь хутчіш той спів!
чуй ще: десь є високі...
                                            ...й неначе не людськІ ж??
уповні сонцеокі...
                                            ...й на промені густіш!!
їх, найсвітліш, дорога...
                                            ...й вночі-бо світять; ні???
а що втрапляють й Бога...
                                            ...то й в спільні з Ним пісні!!!



  

История cоздания стихотворения: