Автор: Юрій Зозуля
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2018-01-17 10:27:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Зима, замальовка, ніби 14-й рiк

під "градом" зима не зима,
морозів і криг як нема,
для сміху не стане й потіх;
ліг сніг — не покрив жоден гріх.

накрила ж війна, геть й Різдво!
той мОрок це світле крило!
шлях в помах: що в пекло, що в рай!
й твій вибір, — давай обирай!

братерства й за каїнством ждуть?
добро не сприйнявші за суть?
а міра їх "міра" зо зла?
а віра у звіра, — в #уйла?

бо до пу ще гу й шо й гу...
ти ба, всякий хєрасім-ніхєравсім; усі муму, і ні гу-гу! ще зло не щезло

История cоздания стихотворения:

"Історічєскіє стіхі", оптімістічєская трагєдія...
В кілька рим з-під олівця, цяця ця: а вкинута в міжряддя дійсної історії; хіба, щось й проросте?