дякуючи чортам за науку, а Богу за Підтримку, — ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня

Автор: Юрій Зозуля
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-23 09:35:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Якщо життя виспiвувать

до рідних голосів устроєні струменти,
до різних відчуттів – і звуки від чуття:
й аж захлинаються потребами серцЯ;
люби-ти... й лЮбими побуть... хоча б моменти!

й подовжити ті миті злито-зжито,
до чистоти прозорої одмито;
натішитися встигне усяке буття,
єднаючи в одне глибИни... а вишИни!!

бо ж з неб* до душ сочить ся ласка Божа...
ясніє та стрункішає, дорога...
для поступу життя, що його виспів...
і на сей спів дорожчати всьому щодня!!!

*) читали про сьоме Небо: а про скільки ще ні?

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 142

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Лариса Гараган

Звичайно, хочеться любить, щоб й нас любили.
Співатимем життю, всьому, що серцю мило

2018-02-23 17:51:33

Юрій Зозуля

усіх би слів - СПІВ!!!
усього б, знаття, - ЖИТТЯ!!!

2018-02-23 21:47:43

Лариса Гараган

2018-02-23 21:53:42

Юрій Зозуля

най на наш спів дорожчає усе щомить, щовічність

2018-02-23 21:58:42

Лариса Гараган

Най, звичайно!

2018-02-23 22:00:33

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений