дякуючи чортам за науку, а Богу за Підтримку, — ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня

Автор: Юрій Зозуля
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2023-06-18 10:14:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Русь, Вона Київська... Знаймо Дійсну Історію!..

                                                               гулі-гулі голубам!
                                                               дулі, й кулі ж, — ворогам!!
                                                               бо Рідненьку й Богу Неньку а нікому не оддам!!!

                         наша Мова — не "шароварна"...
                         не манірна, чи неспроможна...
                      ...яка Мова, — козацька, славна!
                      ...така й Нація: й Переможна!

                         щирі дУші — в піснях чарІвних...
                         в лУнах, пряжених небом в жито...
                      ...ці простори — з прадавньо вільних!
                      ...й хлібодарні над Боже мито!

                         та спроможні й — постати в люті...
                         до ворожої сили злої...
                      ...й не забуті, — ані герої!
                      ...ані клекіт горлом: до зброї!

                         Ненька й Мова — НайРідні в світі...
                         й сповивали ж, й ся* дарували...
                      ...вся найближча Рідня — в Суцвітті!
                      ...й найстійкіша, які б навали!

                         *) ся, зворотний займенник, = себе

Аж ось Вам-Нам і Микола Томенко, зо своїм внеском до товариства: "Як свідчить "Брюсельська хроніка", опублікована в 1894 році бельгійським археологом та істориком Францом Кюмоном, саме 18 червня 860 року 200 руських суден, на яких було, за різними даними, від 5 до 8 тисяч чоловік, на чолі з князем Аскольдом припливли з Києва до берегів Босфора.

Наш визначний історик Михайло Грушевський про цю подію пише так:
"Похід стався літом 860 р.; в недавно віднайденій візантійській хроніці він датований 18 червня. Русь встигла пограбувати околиці Царгорода, зруйнувала передмістя і нагнала великого страху на саме місто…"
Про походження організатора цього військового походу та засновника Київського князівства Аскольда існує багато гіпотез. Той таки Грушевський вважає його нащадком династії князя Кия, а не представником династії Рюриковичів.
Значення подій 860 року в історії Руси-України підсилює ще один знаний історик Михайло Брайчевський, який твердить, що офіційно першим прийняв християнство та хрестив Русь саме Аскольд того таки 860 року. Загалом Михайло Брайчевський у своїй монографії "Аскольд - князь Київський" найбільш ґрунтовно досліджує цей історичний період становлення Київської держави. Він переконує, що похід київського князя Аскольда 860 року є своєрідним "тріумфом Русі", бо Візантія уклавши мирний договір відтоді мусила рахуватися з молодою Київською державою. Про підписання мирної угоди є кілька повідомлень, серед них і Костянтина Багрянородного. Зміст угоди 860 року характеризує її як військово-переможний договір в інтересах Київської держави. Ба більше, Брайчевський стверджує, що Візантія брала зобовʼязання сплатити їй контрибуцію у сумі від 150 до 960 тисяч гривень, що становило відповідно 10-70 тонн срібла.

У свою чергу знаний літописець Нестор також описує, що експедиція Аскольда на Царгород є початком давньоруської історії:
"Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо".
Тож з огляду на літописні джерела та першу згадку в контексті тодішнього своєрідного міжнародного права є всі підстави вважати 18 червня 860 року датою офіційного визнання нашої Державності, що її характеризував Михайло Грушевський як Русь-Україну або Київську державу.
Саме тому можемо говорити, що УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВНОСТІ нині, ЩОНАЙМЕНШЕ, 1 163 роки!
Памʼятаємо нашу історію!"
                                                               не ординське, хиже й свинське...
                                                               й не лелече*, й кличе, —  
                                                                                                 й КЛЕЧЕ...

                     — гей, земнеє босе-голе,
                         не витоптуй Дике поле!
                         вдосталь в ньому Неба, Волі, —
                         чом життям стікаєш... — долі**!

                     — рівчаками, геть ярами, —
                         прірвами? буття слідами??
                         й духоробними піснями, —
                         Душами-бо... — з Небесами??

                      — нИце всудьте, та забудьте...
                         як орли ви — Ними й Будьте!!!
                         й стане вищим Край Орлиний, —
                         Неньці ж Мушля... — ген, й Перлини!!!

*) лелека, священний птах бога любовної пристрасті Леля (Лельо, Любича); а вкупі з діалектами він і чорногуз, бусел, дзьобун, бушель, боцюн, жабоїд, бузько, лелич, лелечич, лелечка, — перелітний птах, довгоного-довгодзьобий ("росіянам" таке відоме як "аіст")
**) тутешнє "долі" означає не "судьбє", а донизу, униз

Доцільно (ба, необхідно?) взнати бачення Історії (бодай у дещичці??) хоч одним із безпосередніх Її Творців???

Лейтенант 3-го батальйону "Свобода" у складі Бригади швидкого реагування НГУ "Рубіж" Роман Конон на російсько-українську війну пішов добровольцем. Має позивний Варвар через співзвучність прізвища з іменем вигаданого воїна, головного героя оповідань і фільму "Конан-варвар". То пан Роман мовив: "у кацапів на генетичному рівні має закарбуватися такий страх, щоб вони боялися навіть подивитися в бік України"

История cоздания стихотворения:

4

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 130

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.

Омельницька Ірина

Із задоволенням прослухала аудіозапис. Вражає.
Дякую за історичний екскурс.

2024-01-18 09:22:08

Юрій Зозуля

дякую за звістку, приємну і мені!
з повагою та іншим добром,

2024-01-18 09:58:44

Леся Леся

Дякую! Цікаво.
Ще читать та читать. Мабуть, чогось таки ми не дочитали у свій час.

2023-08-23 20:37:18

Юрій Зозуля

подякую і я: бо кому і читання нецікаве, а кому випадає проживати!
а "свій час" чужіє, йде геть: і не кожен стане вишукувати-знаходити його поміж постійних змін?
а життя без упину...

2023-08-24 03:27:10

Денис Нарбут

Цікаво було прочитати, дякую!

2023-08-23 16:32:37

Юрій Зозуля

приємно таке взнати, теж дякую!

2023-08-23 16:51:38

Володимир Шатровський

Юрію,Ваша сторінка завжди приваблює мене своєю цікавістю, дякую. Так, Серце українськості, як і завжди, лежить у південних степах Гуляй-Поля, у дібровах Слобожанщини, полонинах Закарпаття і бризі Причорномор'я.

2023-07-19 19:53:54

Юрій Зозуля

виходить, пане Володимире, що маємо однаковий ген; "Цікавості"?
+ не без генів цієї місцини Землі-Неба-Історії-Мови-Чуттів-Людей!
й успадкований унікальний скарб мусимо ж і зберегти, і передати!
так і Будьмо, аби назавжди! + +

2023-07-20 08:43:10

Володимир Шатровський

2023-07-21 17:43:36

Юрій Зозуля

дякую, - та навзаєм!

2023-07-21 23:12:08

Стрега

дулі й кулі ворогам - зачОт ))))

2023-06-21 11:46:40

Юрій Зозуля

радий увазі, шановний(а?) Стрего, та Вашому висновку!
а вирахувати його - арифметично?
то, нАвскидь, там не менш сотні рядків: і решті, це за 99%, не "зачОт"; от, - ОТ ЩО?
у всякому разі, Будьмо!

2023-06-21 12:18:25

Стрега

Та нє, зачОт тотальний, але це сподоболось найбільше

2023-06-21 13:04:12

Стрега

А.... я - пані

2023-06-21 13:05:03

Юрій Зозуля

дуже приємно, люба пані!
та таке глобальне шифрування, - геть усього, від тієї землі та того, що вище.................

2023-06-21 13:10:44

Менянин

Щира подяка автору за тему в День Батька!
Саме в цей день ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ звернув увагу на УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ.
І вже не залишив, і з нами грішними поруч з Сином, і хто своїм зусиллям во Хресті досяг можливості бачити Світло, хоч би дещицю – той має щасливий шанс прийняти Отця з Сином...
Тож молімося усі
за ДЕРЖАВНІСТЬ на Русі

2023-06-19 20:28:19

Юрій Зозуля

і моя дяка, - за доречну адресацію: найВище не завжди в полі забіганого зору; добре, що є нагоди...
то й щиро приєднуюся, мій освічений друже!

2023-06-19 21:58:22

Юрій Зозуля

я ж клавив про забіганість? то догнав ще кілька рядків:

доста слів, як повні суті...
і рядки пряміш, не гнуті!
й навпрошки, у всім чуттІ...
в прожитті й покуті?

знаття, -
це й про берегИ буття...

Небес - вищий...
бесний ближчий!
нижчий нищить...
вищий - вчить?

як, та в що, -
життя зжать-зжить...

+

2023-06-19 22:17:33

Менянин

Земний шлях росту спокутуємо на покутті. Друже, будьмо!

2023-06-20 13:12:58

Юрій Зозуля

на наші переконання, МУСИМО БУТИ, - ТА САМЕ ТАК; БУДЬМО Ж!........................
се у Сенсі Духовному, в Його й концентрації!................

2023-06-20 13:39:17

Менянин

2023-06-20 22:41:47

Юрий Пивоваров

«…Мова, – козацька…». Але то – згодом. А спершу, Мова – Княжої доби. Князі – прибулі давні германці, разом з місцевими племенами, утворили якісно нову ідентичність і мову. А саме – руську (так синій, змішавшись із жовтим, утворюють новий – зелений колір). Це було перше перетворення давніх германців. Потім носії нової – руської ідентичності колонізували Ростово-Суздальське Залісся за Брянськими лісами і принесли тамтешнім племенам свою руську мову і назви річок та міст (Трубіж, Переяслав, тощо). Внаслідок змішання з місцевими племенами (друге перетворення давніх германців), з’явилась наступна нова ідентичність, а її носії також почали називати себе руськими людьми, хоча насправді йдеться про «дві великі різниці», бо в тих новостворених «руських» виявився поганий характер (пізніше, від своїх татарських царів, вони ще й перейняли завойовницьку схильність). Ми, в просторі – Київ, Чернігів, Новгород, Псков – є русинами (рутенами). Європейці розрізняли дві реальності і називали нашу землю Ruthenia, а територію за Брянськими лісами – Russia. Наша мова Княжої доби, мова русинів (зразки якої залишились в графіті на стінах Софії Київської), збереглась дотепер у вигляді, в якому пропагується як мова українська, щоб її не плутали з московською. Пишуть, що в Поліссі майже не було міграції, і мова Київської Русі там зберігалась до 1980-х років, але потім ЗМІ/ТБ мову оновили.
Вірші потужні, надихаючі! Вірити в себе, берегти, цінувати своє, рідне, в нас – Перлини!

2023-06-18 23:00:13

Юрій Зозуля

дружньо вітаю Вас, тезко!
та вдячно за прихильне сприйняття (що й само є раритетним) ледь торкнутих сутей.
а від імені наступного можливого читача (все-бо можливе!) - і за цінний фрагмент.
х

...німий фрагмент для можливої сценічної уяви
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=49044&poem=245943

2023-06-19 08:49:34

Юрий Пивоваров

Юрію, дякую Вам за відповідь і за посилання. Сценічне дійство вражає асоціативними алегоріями!

2023-06-19 20:42:22

Юрій Зозуля

слідами гостювань, натрапив на козацтво й мову: згадавши недавній контакт, лише для Вашого погляду, тезко; (= ) +
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=49044&poem=355809

2023-07-21 11:16:11

Юрий Пивоваров

Юрію, дякую Вам за змістовне продовження діалогу! Я взяв до уваги відомості, викладені в дописі, до прочитання якого Ви мене запросили! Тішусь з того, що читачі цікавляться і висловлюють думки з приводу публікації на цій сторінці. Знаймо дійсну історію!..

2023-07-21 12:50:47

Юрій Зозуля

не кравчуковська кравчукча "маємо, що маємо..."
не маємося, а маємо ся...
СОБІ МАЄМ, І НАВЗАЄМ!
= = =

2023-07-21 13:02:20

Владимир Новиков

За поганських часів лелеки не гніздилися на теренах Київської Русі.

2023-06-18 12:12:18

Юрій Зозуля

хай не так впевнено, але хоч із припущенням: мо, тоді були й поганські лелеки?
дякуючи Вам за увагу та свіжу інфу, - Будьмо й ми!

2023-06-18 12:21:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений