Автор: Надежда Заворочай
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2021-02-13 13:03:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Якби жило наше село....

Якби жило наше село,
Як у часи зовсім недавні.
Якби в ньом щастя знов було,
У серпні, лютому чи в травні.

Якби стояли ті хати,
Бабусі знову нас чекали.
До них приїхати, прийти
Все так же ми би поспішали.

Допомогти і відпочить,
І просто так поговорити.
Душа так рветься і кричить,
Того уже не повторити.

В цю ніч мені приснився сон,
Моєї юності всі друзі.
І яблуні біля вікон,
І поле вкрай все в кукурудзі.

Якби все сталося все так,
А по-інакшому хотілось.
Деякі прожиті літа,
І дещо зовсім не здійснилось.

Могли би просто так сюди
І наші діти приїзжати.
Подалі від проблем, біди;
Як ми колись, разом пограти.

Поряд в високих бур'янах
Ляльки та м'ячики, машинки.
І реп'яхи на всіх штанах,
На голові - з гусей пір'їнки.

Коза сусіда загляда,
Із цепу щойно відірвалась.
В роті лопух і лобода,
Знайти капусту намагалась.

І смішно, весело усім,
Якби село наше стояло.
В житті все просто, річ у тім,
Для щастя треба дуже мало.

История cоздания стихотворения:

Воспоминания о былом.