Автор: Олег Купрієнко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-04-03 20:40:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Гностичне послання марсіанам

Справді..? Вірю що все це навколо і справді існує,
Проявляє свої дивні нелогічності, змінені стани…
Світ… - константа подій, що чомусь у собі контрастує,
Він такий загадковий… Я знаю навіть десь є марсіани!

Будда… Що зустрічає колись наркоманів у нірвані!
Секта… Яка розповідає що знає нібито особисто Бога.
Негри… Які стануть лідерами в КуКлусКлані!
Мазохісти, яким одружуватись із садистами вже не змога.

Вороги, які поклали життя за твою свободу.
І герої, що кожен день працюють на деструктив держави.
Голубі, що ґвалтують у несмаку – диктуючи потім моду.
Лежибоки, які в десницях тримають перначі слави.

Комуністи, які стали нарешті дяді Сема братами,
І нацисти, що свій суп варили в казані сіонізму,
Всі політики, що поголились людством у Далай Лами.
Чи його поголили наближаючи пік катаклізму.

А тварини… Що гниють у концтаборах-зоопарках,
Скоро будуть на наші голови мабуть повстання великі.
Татусі, що затягують із задоволенням смерть у цигарках,
І обличчя матусь, які народжують, такі дикі.

Почуття, такі сильні що колись задушують самі себе,
Доброзичливість, що є рушієм спільності на корпоративі.
І закоханість, що ніколи не знала як любити треба,
І ненависть яка рятувала багато життів у себе на спині.

Я не вірю, що такі нісенітниці десь справді існують,
Світ навколо ілюзія, імітує-наносить зникаючі рани,
Не пишу я слова, бо чи вам це колись надрукують?
Мої теж неіснуючі десь у житті марсіани.

История cоздания стихотворения:

2012рік